СТУДІЯ «АССОЛЬ» ПОДАЄ СИГНАЛ «SOS»

У багатьох людей в пам’яті з дитинства залишився віршик «А у нас в квартирі газ, а у вас?» І знову відповідали, що є у нас. А у нас не так, як у вас. Немає у нашому селі ладу. Ви не думайте − село наше гарне і люди прості та щирі. А от «мужа», який би заступився за нас, малий колектив «Ассоль», немає. Не можуть вирішити: танцювати нам чи розійтись попід магазини, по темних вулицях, сліпнути перед комп’ютерами.

Ми, дорослі, не знаємо, як пояснити дітям, чому ми не можемо виступати на сцені, приймати грамоти, рости у власних очах, дивитись на себе по телевізору.

Закуплені за батьківських кошт костюми висітимуть на вішачках, засмучені дзеркала в найкращому для нас танцювальному залі чекатимуть тих мудрих рішень дорослих.

Створена студія на основі великого бажання дітей і їх батьків вчитись танцювати, а комусь це не до вподоби. Ні однієї копійки грошей у держави ми не просимо, хоч є її частинкою. Готові платити власні гроші за освітлення і тепло у сільську раду, хоч теж є її частиною. Ми не приїхали з Австралії, ми тут народились і хочемо зробити життя у селі кращим. Маленька студія наша може бути найбільшою прикрасою сільських свят, конкурсів.

Відсвяткували рік з дня створення, а спокою, як не було, так і нема. Нас лякають контролюючими органами, на сесії сільської ради ставлять питання про закриття роботи студії. Ми з труднощами відвоювали порожнє приміщення з вибитими вікнами, холодне і страшне. І тоді, коли заробітки у селі можна назвати нижчими від мізеру, батьки готові дати дітям дві години в тиждень корисного веселого танцювального руху.

Звертаючись в обласну державну адміністрацію, чули: «Молодці, продовжуйте в цьому ж дусі». А вдома що? Все не так, не знаємо, як, але не так.

Чому нікого не хвилює холодний сільський клуб, машини, які везуть велику кількість алкоголю в сільські магазини, молодь, що сидить вечорами на розхристаній вітрами зупинці?

А тепле, зручне, оновлене приміщення, веселенький тупіт ніжок, вчителі-професіонали, батьки і усміхнені діти тиснуть комусь на мозолі.

.

Ми, батьки, не корупціонери, не банкіри, та не маючи великих статків, вкладаємо гроші у своїх дітей з надією, що вони прославлять село з найкращого боку. А людям, що можуть нам допомогти та чомусь не хочуть, повторюємо слова мудреця. Хто не працює на культуру, той працює на безкультур’я.

І з маленьких сіл, де співають, як соловейки, танцюють радісно і завзято, грають театральні вистави, складається наша Україна. Ми просимо не грошей, а розуміння, не закриття − а підтримки, не перевірок, а підказок.

Тяжко жити на переломі тисячоліття, та ще важче на переломі людського нерозуміння, байдужості.

Михайло ХОМИШАК,

голова опікунської ради студії «Ассоль»,

від імені батьків

 

Поширити статтю:

8 thoughts on “СТУДІЯ «АССОЛЬ» ПОДАЄ СИГНАЛ «SOS»

  1. 10.02.2013 at 23:24

    а з якого села Асоль? які переврки заваджать?

  2. 10.02.2013 at 23:25

    Ассоль з Максимівки? в чому саме полягає проблема?

  3. Редактор
    11.02.2013 at 08:24

    хочуь закрити танцювальну студію

  4. Редактор
    11.02.2013 at 08:25

    там не можуть знайти порозуміння із сільським головою. Конфлікт давній…

  5. 24.02.2013 at 17:41

    Нещодавно студія припинила навчати дітей через звільнення вчителя танців ініціаторами студії. Тепер вони хочуть свою провину перекласти на інші плечі. Дані ініціатори самі не знають що їм потрібно. Прикриваючись “доброчинністю” вони намагаються всього навсього звести свої рахунки з сільським головою і депутатами, виконавчим комітетом сільської ради. Якби їх цікавила студія, то ще б з самого початку вона була зареєстрова у державного реєстратора, мала б свій статут діяльності і офіційно зареєстровану свою назву “Ассоль”.

  6. Редактор
    25.02.2013 at 13:30

    резонанс

  7. Редактор
    12.03.2013 at 08:23

    lzre.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *