// Здоров'я, Люди, Новини // Кара небесна, або Чому у Гнидаві на Збаражчині бояться «всього, що літає»

Кара небесна, або Чому у Гнидаві на Збаражчині бояться «всього, що літає»

Цей випадок – непоодинокий як в Україні, так і на Тернопіллі. Віддавши в оренду свої наділи, селяни отримують за них не тільки зерно та гроші, а й головний біль, від якого не вилікує жодна пігулка, пише Наш день.

Андрій Андрійчук, який мешкає у Гнидаві – селі поруч з Коханівкою, відразу ж забив тривогу. Зателефонував до голови Коханівської сільради, у Збаразький райвідділ міліції, МНС, районну санепідстанцію. За його словами, одні просто «відхрестилися», мовляв, це не наша справа. Інші порадили подавати письмові звернення.

Складені без належного юридичного супроводу орендодавців договори з орендарями дуже часто ставлять цілі громади у пряму залежність від нових господарів. Обробляючи паї та вирощуючи на них, так би мовити, прибуткові культури, земельні магнати нерідко виснажують грунти та завдають непоправної шкоди людям і довкіллю.

…А «воно» все кружляє

 

- З мого подвір’я, ніби на екрані, було видно, як над садибою Андрійчуків досить низько літав вертоліт, залишаючи за собою водяну хмару, – сказала журналістам «Нашого ДНЯ» коханівчанка Лілія Карлатян.

 

- Прилягла на хвилинку, бо вже не маю здоров’я, коли почула гуркіт, від якого аж хата затряслася. Подумала: знову громовиця. Зиркнула через вікно – небо чисте. Вийшла надвір, поглянула вгору, а там мало не над комином воно кружляє та чимось бризкає. І так – без ліку, – це вже розповідь старшої за віком жіночки з паличкою у руках, яка поволі підійшла до гурту людей, що зібралися біля Коханівської сільської ради.

 

- Що правда, то правда. Навіть на розворотах пілот продовжував розбризкувати гербіциди, – підтвердили інші очевидці.

 

- З мого подвір’я, ніби на екрані, було видно, як над садибою Андрійчуків досить низько літав вертоліт, залишаючи за собою водяну хмару, – сказала журналістам «Нашого ДНЯ» коханівчанка Лілія Карлатян.Андрій Андрійчук, який мешкає у Гнидаві – селі поруч з Коханівкою, відразу ж забив тривогу. Зателефонував до голови Коханівської сільради, у Збаразький райвідділ міліції, МНС, районну санепідстанцію. За його словами, одні просто «відхрестилися», мовляв, це не наша справа. Інші порадили подавати письмові звернення.

 

- У санстанції нам сказали, що не мають належної лабораторії, аби зробити відповідні заміри, – доповнює оповідь свого чоловіка Світлана Андрійчук.

 

А ще поскаржилася, що наступного дня після авіаобробітку поля погано почувалася. Також було зле і їхній неповнолітній доньці. Жінка пригадала, як минулого року, коли орендарі практикували повітряне обприскування посівів, дитина впродовж двох тижнів температурила та скаржилася на нудоту. І жоден лікар ні у Збаражі, ні у Тернополі не міг сказати, що з нею.

 

- Слава Богу, тоді минулося, а як буде тепер? – хвилюється мати.

 

Садиба Андрійчуків розташована менше, як за півсотні метрів до ріпакового поля. Увечері позаминулого вівторка саме над ним кружляв вертоліт.

 

- Тоді дув сильний вітер якраз на наше обійстя та на сусідні садиби, – пригадує Андрій. – Я ж дізнався, що авіаційний обробіток дозволено здійснювати, якщо швидкість вітру не перевищує 3 метри на секунду та на відстані не меншій, ніж за 300 метрів від села. Та, очевидно, тут ніхто не зважає ні на людські городи і сади, ні на худобу та домашню птицю, ні на самих людей.

 

- Їхнє обприскування гербіцидами знищило більше гектара кукурудзи на моєму полі, – бідкається місцевий фермер Олег Горошко. Він звернувся у сільраду, де й склали акт про втрати.

 

- Я вже розмовляла з головою Збаразької районної держадміністрації. Він пообіцяв розібратися та запевнив, що змусить агрофірму компенсувати заподіяні збитки, – заспокоїла фермера сільський голова.

 

 

«Кропили» і будуть «кропити»?

 

Вже учетверте жителі Коханівки, Гнидави та Діброви уповноважують Галину Онищук представляти інтереси сільської громади. Їй довіряють, з нею радяться, до неї завжди звертаються за допомогою.

 

За словами Галини Павлівни, за шість років з часу укладення договорів з орендарями, нинішній конфлікт – не перший. Саме тому торік на своєму сході селяни у присутності представників районної влади та товариства «Агродружство Єшовіце – Україна» добилися заборони на авіаобприскування посівів гербіцидами поблизу сіл…За словами Галини Павлівни, за шість років з часу укладення договорів з орендарями, нинішній конфлікт – не перший. Саме тому торік на своєму сході селяни у присутності представників районної влади та товариства «Агродружство Єшовіце – Україна» добилися заборони на авіаобприскування посівів гербіцидами поблизу сіл…

 

- Напередодні цього злощасного вівторка до мене звернувся агроном фірми і попросив, щоб я домовилася з новим власником колишнього колгоспного току про дозвіл на приземлення на цій території гвинтокрила, – розповідає далі Галина Онищук. – Агроном запевнив мене, що «кропитимуть» далеко від села. Я повірила, і, як виявилося, даремно. До речі, наша місцева медичка також застерігала агронома від обприскування полів, які межують з садибами, адже , як вона помітила, це завжди негативно позначається на здоров’ї людей. На це агроном відповів, що кропити поля з повітря їх змушує київське начальство.

 

 

Літак летить, де попало

 

Оскільки штаб-квартира місцевого представництва товариства знаходиться у Шимківцях цього ж району, прямуємо туди. Степан Ванкевич зустрів нас при в’їзді на територію, та, дізнавшись про мету візиту, покликав агронома.

 

- У вівторок увечері ми не обробляли посівів поблизу села, – запевнив нас Віктор Фаєр. – Вертоліт перелітав із сусіднього поля і зробив коло над Гнидавою, щоб визначити силу вітру. Ми побачили, що діла не буде, тож приземлилися, повечеряли і полетіли додому. Обприскували посіви у середу вранці на віддалених від села площах.

 

Ще агроном зазначив, що проблеми можуть виникати навіть при наземному обробітку, бо будь-який препарат хімічного захисту рослин – шкідливий. Також він вважає помилкою, що не зафіксував польоти на відео – мав би документальне підтвердження своїх слів. Мовляв, це у наших людей такий менталітет: вони бояться всього, що літає.

 

Після цього досить таки дивно було почути від Віктора Фаєра: «Я не кажу, що ми там ні в чому не винні, але, якщо є пошкодження – компенсуємо».

 

Уникнувши прямої відповіді на запитання, яким чином можна компенсувати людям втрачене здоров’я, спеціаліст ще раз наголосив: «Біля самого села обробітку, як такого, не було. Коли ми їдемо по землі, дотримуємося дороги, а літак літає, де попало. Чим ближче до місця посадки – тим нижче».

 

 

Обережно: отрута!

 

Залишали ми Шимківці, м’яко кажучи, без особливого оптимізму. Все ж дещо розчарував агроном товариства, який на словах ратує за пошук компромісу між пайовиками та орендарями паїв, а, схоже, не зробив нічого конкретного, щоб порозумітися з людьми. Адже, навіть якщо пілот гвинтокрила лише тренувався, то чому саме над селом, а не десь не на вишнівецькій трасі?

 

З іншого боку, готовність керівників «Агродружство Єшовіце – Україна» компенсувати людям заподіяну шкоду також явно не стикується із запевненнями, що ріпак біля Гнидави не обробляли гербіцидами. За що ж тоді вони готові відшкодовувати збитки?

 

У листі до народного депутата, начальника Збаразького РВУ МВС та керівника районної санепідстанції 19 жителів Гнидави та Коханівки написали: «Обурює те, що нас вчасно не повідомили і не попередили». Чи ж не це стало основною причиною збурення громади? Адже, в даному випадку, своєчасна та повна поінформованість людей могла б стати найкоротшим містком до взаєморозуміння.

 

- Якась кара небесна з тими паями. Зібрали тоді всіх, як на колгоспні збори, тицьнули в руки папірці на підпис та ще й запевнили, що незабаром у Коханівці буде комунізм. А ті ж договори такі хитромудрі, що сам чорт ногу зломить.

 

Так вже склалося, що з 2005 року мешканці сіл, передавши в оренду товариству майже тисячу гектарів паїв, зв’язали свої долі з новими власниками. Хтось працює в агрофірмі, інші тішаться, що орендарі справно розраховуються з селянами, депутати сільради неодноразово звертаються до них за допомогою на ремонт дороги, школи, об’єктів соцкультпобуту. То ж очевидно, що нинішній, як і попередні конфлікти, трапляються не через відсутність партнерських стосунків між громадою та орендарями, а через те, що цю співпрацю час від часу отруює зарозумілість та зверхність відповідальних працівників товариства. Нерідко вони діють на власний розсуд чи за вказівкою згори, не вважаючи за потрібне повідомляти власників паїв, або, принаймні, сільську владу про свої дії.

 

- Що до чого – все компенсуємо, – неодноразово чули ми у Шимківцях і зрозуміли: під словом «компенсація» і керівник, і агроном мають на увазі матеріальні видатки – чи то зерном, чи коштами.

 

І хоча у наш час гроші багато важать, все ж з людьми варто розраховуватися й по-іншому. За довіру – довірою, за згоду – згодою, за повагу – повагою. Тоді ніколи не почують в «Агродружство Єшовіце – Україна» голосу з гурту збуджених селян біля сільради:

 

- Якась кара небесна з тими паями. Зібрали тоді всіх, як на колгоспні збори, тицьнули в руки папірці на підпис та ще й запевнили, що незабаром у Коханівці буде комунізм. А ті ж договори такі хитромудрі, що сам чорт ногу зломить.

 

А поки що люди нарікають. І це зовсім не сприяє пошукам компромісу, про який усі так багато говорили – і у селах, і в агрофірмі…

 

Ольга ЧОРНА.

 

Олег ГРУШКОВИК.

 

 

RedTram

Погода, Новости, загрузка...

Tags: ,

4 коментарі to " Кара небесна, або Чому у Гнидаві на Збаражчині бояться «всього, що літає» "

  1. Павло з Вишнівця коментує:

    Рідкісне но вдале журналістське розслідування. Бажано щоб газета і далі тримала на контролі дане питання та інформувала читачів.

  2. Редактор коментує:

    )))))точно

  3. Павло з Вишнівця коментує:

    Чому цієї статті немає в газеті?

  4. Редактор коментує:

    Бо це не наш матеріал:)

Залишити відгук

.
Народне Слово. © 2012