// Новини, Районна рада, РДА інформує // ВІДБУВСЯ ЮВІЛЕЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЛЕМКІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ «ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ»

ВІДБУВСЯ ЮВІЛЕЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЛЕМКІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ «ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ»

П’ятнадцятий Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» відбувся 3-4 серпня в урочищі Бичова поблизу Монастирська, який вже став своєрідною духовною столицею найзахіднішої гілки українського народу.

Два дні вирувало свято любові лемків до рідної пісні, танцю, свято зустрічей з колишніми земляками, свято спогадів про далекі, давно покинуті кришталеві потічки, запашні полонини та стрункі зелені смереки, свято, що зародилось з невимовної туги за рідною землею і з роками розцвіло надією на те, що Лемківщина не загине ніколи − житиме у їхній пам’яті, пам’яті нащадків, які свято бережуть традиції дідів-прадідів.

Відкрив урочини голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович, який щиро радів з того, що лемки почали шанувати себе. − Наша культура, пісня, − відзначив голова товариства, − настільки є барвистими і самобутніми, що загубити їх було б непоправною втратою для України.

Після виступу Олександра Венгриновича було піднято Державний прапор України та прапор Всеукраїнського товариства «Лемківщина». Поблагословили учасників фестивалю місцеві священнослужителі, прохаючи у господа, щоб лемківський народ не забував своїх предків, жив збагачений усіма дарами Святого Духа.

Духовний наставник лемківської громади отець Ігор Дуда, звертаючись до присутніх, зауважив, що лемки прийняли християнство ще на сто років швидше, ніж Україна загалом, тому духовність, культура була здавна притаманна лемкам і мають вони проявляти їх і тепер.

Радість за те, що фестиваль традиційно розпочинається з молитви, а в неділю правиться Літургія, висловив у своєму привітанні, яке було зачитано секретарем митрополії, архиєпископ Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк.

Владика відзначив, що це є свідченням любові до Бога, церкви, і закликав людей скласти пожертви на будівництво у Тернополі дерев’яної церкви у лемківському стилі, яка має стати місцем нагадування про рідний край. А хто не має змоги дати кошти, додав архієпископ, той нехай помолиться, бо молитва має велику силу.

Привітав учасників фестивалю і голова Тернопільської ОДА Валентин Хоптян, який відзначив, що в область було переселено майже 300 тисяч лемків, і які згодом внесли свій вклад у розвиток Тернопілля, продемонстрували тут свою дружність, талановитість у різних галузях культури, мистецтва, науки. Голова ОДА висловив сподівання, що заснований в області фестиваль всеукраїнського рівня, набравши ще більше розмаху, стане міжнародним.

Побували на фестивалі і збаражани − одні представляли місцеві народні промисли, інші мистецтво, треті насолоджувались дійством. Палатку Збаразького району у містечку майстрів своїми виробами наповнили майстри народно-декоративних ремесел Оксана Мокра, Тамара Атаманчук, яка з доньками Тетяною і Ольгою вишивають гладдю, Оксана Павлусяк, у доробку якої вишиванки хрестиком, бісером, Галина Михальська, яка займається бісероплетінням. Смачне частування народними стравами підготувала член правління районної організації ВУТЛ Оксана Джула. Старовинні наїдки мали змогу скуштувати усі бажаючі − як представники влади, так і пересічні гості фестивального дійства. Відвідали нашу світлицю і голова ОДА Валентин Хоптян з іншими службовцями обласної адміністрації, яких збаражани зустрічали на чолі з головою райдержадміністрації Іваном Демчишином. Дзвінкою піснею звеселяв публіку наш ансамбль народної музики «Збираж» і солістки Любов Шарко та Марія Вітенько (керівник Богдан Бобак).

Тим часом на сцені вирувало концертне дійство, якому передувало запалення лемківської ватри.

Сотні колективів, виконавців з України та зарубіжжя демонстрували своє мистецтво, дарували глядачам насолоду спілкування з піснею, в якій живе душа лемка.

Вирувало концертне дійство, сповнене запальних танців, оригінального гумору, до настання ночі і початку молодіжної забави.

Для шанувальників художніх промислів тут був справжній «рай». Особливо цікаво було дітям. Вони навчались малювати по склу і розписані скляночки забирали додому в подарунок від організаторів майстер-класів та творчої майстерні «Артколесо».

Вихователька збаразького садочка «Калинонька» Ліля Невідома й сама захопилася цим мистецтвом разом із своїми донечками Софією і Соломією. Навчались юні учасники фестивалю і мистецтву виготовлення ляльок-мотанок, яке демонструвала молода майстриня Зоряна Фільова, студентка Тернопільського медуніверситету. Дівчина дуже прагне відродити колишню традицію, якою сьогодні цікавляться все більше людей − як молодого, так і старшого покоління.

Не менше захоплення в дітей та дорослих викликала Оксана Іванів, яка навчала виліплювати з голубої глини свищиків у вигляді пташок. Дівчина навчається в Тернопільському педуніверситеті, інституті мистецтв, на кафедрі образотворчого мистецтва і дизайну та методики їх викладання. Любов до ліплення, яка в неї зародилась ще з другого класу, коли вступила до школи народних ремесел, Оксана передає оточуючим.

− Я рада, − каже майстриня, − що хоч небагато, але є таких закладів, які навчають народному мистецтву. Завдяки одному з них я знайшла своє покликання, знайшла альтернативу комп’ютерним іграм. Хочу, щоб і сучасні діти також долучилися до цього мистецтва, яке захоплює більше, ніж блукання в Інтернеті.

Загалом на фестивалі цьогоріч дітям була приділена велика увага. Спеціально для підростаючого покоління була запалена дитяча ватрочка, споруджена сцена, облаштовані багаточисельні атракціони.

Словом, без вражень та сувенірів не залишився жоден учасник яскравого дійства. Хтось придбав вишиванку, яких був неймовірний вибір, хтось − глиняного кухлика, комусь до вподоби припав солом’яний бриль або дерев’яний виріб чи книга, яку давно шукав.

Приємно, що вагомий вклад в організацію фестивальних заходів вніс представник Збаражчини − начальник відділу культури і туризму РДА, заслужений працівник культури України Олег Гафткович, який виступив головним режисером концерту.

Ірина СИСКО.

 

RedTram

Погода, Новости, загрузка...

Tags: ,

Залишити відгук

.
Народне Слово. © 2012