// Новини, Районна рада, РДА інформує, Цікаве про Збаражчину // ЧЕРНИХІВЧАНИ ГУЧНО ВІДСВЯТКУВАЛИ ЮВІЛЕЙ СЕЛА

ЧЕРНИХІВЧАНИ ГУЧНО ВІДСВЯТКУВАЛИ ЮВІЛЕЙ СЕЛА

Багато чисельними яскравими заходами відзначили чернихівчани 550-річчя рідного села.

Славній даті минулої неділі, 11 серпня, були приурочені Служба Божа в місцевій церкві Св.Трійці, освячення фігури Матері Божої, зведеної у центрі села, подарованого для каплички образа Св.Параскевії, представлення книги Михайла Петришина «Чернихівці: відомі й забуті сторінки історії», виданої саме до ювілею, святкове концертне дійство за участю власних виконавців та відомих в області та Україні артистів, яке завершилось дискотекою і грандіозним феєрверком.

Ранкове Богослужіння цього дня було особливим ще й тим, що церква також відзначала свій ювілей 245-річчя від першої писемної згадки. Хоча, за словами настоятеля храму отця Михайла Паньківа, очевидно, церква набагато старша, оскільки у 30-их роках ХХ століття під час її ремонту в престолі був знайдений документ будови храму, який датувався 1340 роком. Але цей документ не був оприлюднений, тому нині вважається втраченим, тож документальних відомостей про давнє походження церкви немає, залишаються лише легенди, розповіді, історичні дослідження та гіпотези, які описані у згаданій вище книзі про Чернихівці. Цікаво те, що Черниховецьку церкву розписував чоловік, який був учнем російського художника В.Васнєцова. Як відомо, Васнєцов розписував Володимирський собор у Києві, де йому допомагали учні, студенти Академії мистецтв у Петербурзі, серед яких був чернихівчанин Осип Демчук. Отой учень взявся розписувати церкву в рідному селі. Для частини малювань він робив ескізи із розписів Володимирського собору, потім пристосовував їх до розмірів площини на стінах церкви у Чернихівцях і малював. Отже Черниховецька церква має унікальні копії розпису найбільшого храму України − Володимирського собору в Києві. Правда, частина їх не збереглася. Храм пережив чимало реконструкцій, відновлювальних робіт. Остання реконструкція проводилась у 2012-2013 роках, коли церкву повністю перекрили новим дахом. Щонеділі у храмі Святої Трійці Літургії супроводжує своїм чудовим співом народний аматорський хор будинку культури с.Чернихівці під керівництвом Тетяни Лещишин.

Посвячення фігури Матері Божої, яку звели у центрі села, відбулось за участі декана Збаразького деканату УГКЦ отця Андрія Лахмана, якому співслужили отець Михайло, отець Андрій, отець Олег. Духовні отці побажали селянам, щоб ті, прохаючи заступництва у Матері Божої, плекали праведність у сьогоднішньому та майбутніх поколіннях, а також духовні наставники подякували ініціаторам доброї справи, усім, хто доклав чимало зусиль, коштів, щоб у центрі села створити атмосферу духовності, ауру гармонії.

Ідея спорудження фігури Матері Божої виникла у колишнього начальника Збаразького РВ УМВСУ і Тернопільській області Віктора Гулича. Він же й зорганізував усю необхідну роботу, до якої долучились підприємець Петро Камінський, Іван Чевелюк, Ярослав Древніцький, Богдан Грегоращук, водій Мар’ян Вадуцький, Василь Мазурик. Не обійшлось тут, звичайно, і без сприяння сільського голови Марії Кіпибіди, депутатів сільської ради, які виділили місце під затишний своєрідний острівець відпочинку. Свою працю в його облаштування вклали і мешканці прилеглих вулиць.

Таким чином Чернихівці збагатились ще одним оберегом. Окрім цієї фігури село з усіх сторін охороняють фігури св.Теклі, св.Миколая, хрест та інші.

У день ювілею була освячена й унікальна, вручну оздоблена ікона Св.Параскевії, яку подарували місцевій капличці уродженець Черниховець Тарас Добровольський разом із своїми друзями, з якими навчається у Бухаресті (Румунія), − Анатолієм Гдеєм та Станіславом Санду.

Ще один надзвичайно цінний дарунок селу зробили його мешканець, молодий історик Михайло Петришин та уродженець Черниховець, відомий політичний, громадський діяч, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний. Завдяки їхньому ентузіазму, праці і коштам побачила світ книга «Чернихівці: відомі і забуті сторінки історії». Збираючи матеріали про рідне село, Михайло Петришин використовував найрізноманітніші джерела. − Найбільше, − відзначив історик, − мені сподобалось спілкування з живими свідками, які історію знають не з книг, звичайно, їм нелегко було, розповідаюти зі сльозами на очах трагічні моменти свого життя, переживаючи їх ще раз. Але це потрібно було зробити, адже їхні свідчення унікальні, ніде не опубліковані, вони стали суттєвим доповненням до багатьох матеріалів з архівів, музеїв, книг, газет.

Вступ до книги з любов’ю до рідного села написав Михайло Ратушний, який профінансував друк видання у ТзОВ «Терно-граф» накладом у 1 тис.примірників, об’ємом понад 300 сторінок. Складається книжка з 10 розділів, що описують територіальний поділ села, геологічну будову, природно-кліматичні умови; прадавню історію: від появи перших людей до утворення держави Київська Русь; середньовічну історію: Київську Русь; Литовське князівство, Річ Посполиту; Занепад Речі Посполитої – Збаражчину в системі російсько-Австрійських відносин 1772-1918 років; криваве ХХ століття: від незалежності 1918 року до незалежності 1991 року; Чернихівці на рубежі ХХ і ХХІ століть; історію Чериховецької церкви, розвиток освіти; плеяду визначних особистостей Чернихівців. У додатках наведені списки бійців УСС і УГА, а також заарештованих під час повстання 18.12.1939 р.; списки членів ОУН і вояків УПА; списки емігрантів з Черниховець 1910-1936 р., список-пошук емігрантів з Чернихівців, неповний список осіб, вивезених на примусові роботи до Німеччини; список учасників бойових дій під час Другої Світової Війни; список черниховецьких священиків і дяків, голів і секретарів Черниховецької сільської ради від 1939 р. Словом, книга на основі архівних та музейних документів, спогадів діаспорних видань широко висвітлює сторінки історії села. Щедро проілюстроване документальними світлинами видання буде корисним для істориків, краєзнавців, громадсько-політичних діячів, викладачів, учителів, студентів та учнів, усіх тих, хто цікавиться історією рідного краю і національно-визвольними змаганнями українського народу. Книга дуже зацікавила багатьох учасників свята, які, не гаючи часу придбали її під час розпродажу. Деяка кількість екземплярів, за словами Михайла Ратушного, буде передана у бібліотеки навчальних закладів, НЗ «Замки Тернопілля» та ін.

Святковий концерт відбувся на літньому концертному майданчику, що поблизу місцевого клубу. Тут і сцену спорудили, і встановили лавочки, на яких можуть розміститись кілька сотень глядачів. Художнім виступам передувало авторитетне слово сільського голови Марії Кіпибіди, яка привітала земляків із ювілеєм їхнього села, славного талановитими людьми. З Черниховець походить геніальний винахідник Володимир Джус, завдяки чиєму винаходу американські літаючі фортеці могли безболісно перелітати Атлантику і не боятися вібрації і турбулентності. Чернихівці пам’ятають свого колишнього війта Антона Грицуняка, який дружив з Іваном Франком, сина черниховецького священика Мирослава Січинського, який убив графа Потоцького у власному кабінеті, чернихівчани пишаються ученим-математиком, заслуженим діячем науки і техніки України Романом Бойком, ученим-кібернетиком Ігорем Вітеньком, громадським діячем, членом ОУН Богданом Гіркою, педагогом, культурним діячем Олександром Гіркою та багатьма іншими уродженцями Черниховець.

Не менш талановите і сьогоднішнє покоління чернихівчан. Свої мистецькі обдарування вони продемонстрували під час концертного дійства, яке розпочав народний аматорський хор будинку культури с.Чернихівці під керівництвом Тетяни Лещишин. Різножанрові хореографічні композиції продемонстрували три вікові групи місцевого ансамблю «Чернихівчанка» (керівник Марія Черниш − учасниця заслуженого ансамблю танцю «Надзбручанка» Тернопільської обласної філармонії). Виступили солісти. Ансамблі, дуети, тріо, солісти місцевого будинку культури, керує яким Руслан Лещишин.

Розважили публіку і суперфіналіст телешоу «Україна має талант» скрипаль-віртуоз зі Львова Олександр Божик, співачка і скрипалька Оксана Муха, гурт «Тернопільські баби», гуморист Гриць Драпак, співак Василь Хлистун, чимало самодіяльних артистів із Нижчих та Вищих Луб’янок, Котюжин, Травневого. Окрім музично-мистецької насолоди, учасники свята мали ще й кулінарну. Різноманітними вишуканими випічками, пампушками та канапками пригощали людей представники територій, названих у селі Кривуля, Грубіянівка, Ковальщина, Кут. Не бракувало і розваг для дітей, які мали достатню кількість атракціонів.

Наступний ювілей, коли селу набіжить три п’ятірки − 555 років, організатори планують зробити ще цікавішим і грандіознішим.

Ірина СИСКО

 

RedTram

Погода, Новости, загрузка...

Tags:

Залишити відгук

.
Народне Слово. © 2012