ХОРИСТИ СЕЛА КОБИЛЛЯ ПОМ’ЯНУЛИ ГЕРОЇВ «НЕБЕСНОЇ СОТНІ» НА МАЙДАНІ У КИЄВІ

27 лютого учасники народного хору села Кобилля разом з настоятелем нашої церкви о.Михайлом Найком побували у столиці України Києві, у самому її серці − на легендарному Майдані.

Ми поїхали, щоби у глибокій скорботі і шані схилити голови перед світлою пам’яттю тих, хто впав на барикадах − «Небесною сотнею». Скільки молодих життів обірвалося. Серце стискалося від болю, коли ми ішли Алеєю Героїв «Небесної сотні». Тут портрети всіх − щасливі, усміхнені, молоді обличчя. І ось перед нами напис: «На цьому місці загинув Герой України Назарій Войтович, а зовсім поруч − портрет Устима Голоднюка. Ми зупинилися і прямо на дорозі виконали пісню «Спіть, хлопці, спіть». Біля нас зібралися люди. Хтось читав свої поетичні рядки, присвячені полеглим синам України, хтось висловлював співчуття рідним. Не було жодної людини, в очах якої не бриніли б сльози. Героїв оплакує вся Україна − несуть квіти, яких безмежне море, ставлять свічки, складають свої пожертви.

Потім ми побували на легендарній сцені Майдану, звідки безперервно лунали молитви священиків різних конфесій. І хіба не Божа сила − озброєних силовиків перемогли беззбройні люди, у руках яких були лише дерев’яні щити.

Священики і хористи відслужили молебен за здоров’я усіх, хто зараз перебуває на Майдані. Потім ми виконали патріотичні і духовні пісні «Боже, послухай благання», «О Мати Божа», «Забудь мене, моя матусю» та інші.

Побратими сотні самооборони Майдану ім Устима Голоднюка несуть коровай, спечений господинею села Залужжя

Але найбільшим болем проймаються болем через те, що наша Збаражчина втратила двох своїх синів. Тому в їхню пам’ять старанням отця Михайла і залужанської господині Марії Яскілки у Київ привезли коровай. Коли почалося поминальне Богослужіння, коровай поставили на столі, на самому краю сцени. Ридали усі, хто був в цей час на майдані, коли після відправи до них звернувся о.Михайло. Найбільшою і найважчою втратою для всіх жителів Збаражчини є смерть наймолодшого Героя Майдану Назарія Войтовича і зовсім юного Устима Голоднюка. Вони вже ніколи не поведуть під вінець своїх наречених, ніколи не пригостять весільних гостей традиційним українським хлібом − короваєм. Тому в їхню пам’ять ми даруємо цей коровай хлопцям 38 сотні, де служив Устим, − сказав отець Михайло.

За упокій душ загиблих хористи помолились у Золотоверхому Михайлівському соборі, де ще й зараз знаходиться лікарня для поранених, а також виконали декілька церковних пісень.

Почувши про те, що хористи їдуть у Київ, усі наші односельчани виявили бажання матеріально підтримати тих, хто, не жаліючи свого здоров’я і часу, залишається на Майдані. Вони принесли стільки продуктів, що потрібні були волонтери, щоб перенести їх із автобуса до намету наших збаражчан.

Ярослава МИХАЙЛІВ,

с.Кобилля

 

Поширити статтю:

RedTram

Погода, Новости, загрузка...

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *