Життя віддав Україні: Збаражчина відзначила 20-річчя Устима Голоднюка

“Ми усі вояки УПА і всі підпільники, зокрема і я, свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але запевняю вас, – ми не будемо боятися вмирати, бо вмираючи будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Ця наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити…”, – написав у липні 1944 року головний командир УПА Роман Шухевич. Його слова стали пророчими і у 21 столітті ми вшановуємо новітніх героїв, які не вагаючись віддали і віддають життя за незалежність і соборність України, за право українства бути у європейській спільноті, право жити у соборній державі під мирним небом. Тільки тепер ми маємо нову українську генерацію – ровесників незалежності України – сміливих, чесних, вільних людей, для яких любов до України не слова, а дії і вчинки. Нині Збаражчина пишається славними синами українського народу, гідними нащадками Степана Бандери, Романа Шухевича, Клима Савура… Пишається юними Героями-земляками, які на варті у Небесній сотні. Вони, не вагаючись, поклали на вівтар своє молоде життя під час Революції Гідності заради шансу України називатися європейською державою з європейськими цінностями, заради права громадян України бути вільними людьми. Назар Войтович – житель села Травневе та збаражанин Устим Голоднюк – Герої України, імена яких вписано золотими літерами в скрижалі новітньої історії України.

Упродовж трьох днів у Збаражі відзначали день народження Героя Небесної сотні Устима Голоднюка, якому 12 серпня мало би виповнитися 20 років. Молодь і старше покоління збаражчан, інтелігенція, спортсмени, громадські активісти, політичні діячі, духовенство, влада району і міста засвідчували своїми діями і молитвою, що подвиг земляка для них безцінний, що він розбудив їхні серця, сколихнув душі, народив відчуття єдності української нації і бажання змінювати себе і державу, яку, як виявилося, 23 роки незалежності намагалися розшматувати, розділити і знищити.
У день народження Героя зранку в Успенській церкві відбулася поминальна літургія, а ввечері громада міста і району, духовенство, представники обласної та районної влади, органів місцевого самоврядування з гірляндами Шани від молоді Збаража і села Травневе, квітами, лампадками, синьо-жовтими прапорами зібралася на Майдані, щоб хресною ходою рушити до могили Устима Голоднюка на поминальне віче. У день народження Устима на місце його вічного спочинку прийшло кілька сотень людей, щоб не тільки скласти шану Герою, а й запитати себе чи не даремно пролилася кров, звірити свої вчинки зі словами, які були крилатими в житті хлопця – «Рабів до раю не пускають».
Молитву за спокій душ Устима Голоднюка та Назарія Войтовича, усіх Героїв Небесної сотні, усіх хто загинув і гине на сході України звершували отці православної, греко-католицької та римо-католицької церков Збаража.
Звертаючись з промовою до всіх присутніх, отець Григорій Єднорович, наголосив, що Україна не забуде подвиг героїв, які загинули за свободу вітчизни, а церква прославить їх на землі і в небі і молитиметься, щоб в Україні припинилося кровопролиття.
Після цього в небо полинула тужлива пісня «Плине кача…» у виконанні солістів РБК Руслана Лещишина,Сергія Рогівського, Андрія Мельниківського та Романа Гевка, під яку Героїв проводжали на місце вічного спочинку з Майдану.
Голова Тернопільської обласної державної адміністрації Олег Сиротюк, який приїхав віддати шану Герою, наголосив: – Устим, Небесна Сотня, ті хто зараз воює на Сході – це правдиві герої, які маючи незламну віру в справедливість і люблячи свою батьківську землю, не ховаючись за спинами інших, без жодного сумніву в своєму виборі, стали на захист держави і української нації. Тому сьогодні обов’язок держави присвоїти їм звання Героїв України і обласна адміністрації підтримує прагнення громади Збаражчини, яка уже зібрала кілька тисяч підписів з проханням до Президента України про надання Небесній сотні такої відзнаки. За 23 роки незалежності нашої держави звання Героя України чи не вперше відповідає чину цих людей. Вони – поводирі нації на яких маємо рівнятися. І нині ми всі маємо жити так, щоб нам не було соромно перед ними. Ми не можемо сидіти, склавши руки, і спостерігати як вбивають нашу мову, культуру, традиції, чи як процвітає корупція.
Хвилювався, добираючи слова для Устима і його рідних, Елвін Мансоров, який разом з іншими побратимами приїхав з Майдану у Збараж, щоб у день народження друга, який став за три місяці Революції Гідності для нього братом, вшанувати його світлу пам’ять. Майданівець зазначив, що це найсумніший день народження у його житті. – Устим був мені, мов рідний брат, – наголосив хлопець, – Він любив Україну, цілком віддавав себе Україні. Вмів підняти бойовий дух і розрадити у найтяжчу хвилину. Впевнений, якщо би він був живий, то сьогодні би боровся з ворогом на сході України. За три місяці, які я знав Устима, він зумів змінити мій світогляд. Після його смерті пройшло пів року, однак його слова згадую досі і пам’ятатиму завжди. Він вічно житиме у наших серцях.
Привітати Устима із 20-річчям прийшли друзі та однокласники хлопця. Від їхнього імені виступила Оксана Гудим. – Сьогодні сумний день, бо ми прийшли привітали нашого однокласника, але не додому, як зазвичай, а у місце його вічного спочинку. Коли ми разом підростали, то навіть уявити не могли, що у 20 років Устим стане Героєм України для кожного з нас. Ми віримо і сподіваємося, що стежка до його могили не заросте ніколи і він буде жити у наших серцях вічно.
Авторський вірш у день народження Героя йому присвятила учениця другої Збаразької школи, де навчався Устим Голоднюк, Ярина Пришляк. Свою поезію з нагоди 20-річчя Устима читала також однокласниця його дідуся Олена Рутецька. Вірш-посвяту від імені громади села Травневого, яка як ніхто розуміє біль батьків та рідних Устима, читала бібліотекар Наталя Кузіна. Жінка також наголосила, що ми усі маємо молитися не лише за спокій душ Устима і Назара, але й за їхніх батьків, щоб Бог поміг їм нести тяжкий земний хрест, бо не таким вона бачили майбутнє своїх синів.
З Києва на могилу Героя приїхав голова правління Центру Національного Відродження України імені Степана Бандери Тарас Гребеняк. – Ми завдячуємо Небесній сотні і воякам, які гинуть на Сході тим, що вони розбудили українську націю, відродили бажання українців бути вільними людьми, сколихнули душі українців по всьому світу, де б’ється українське серце і водночас показали реальний стан речей, де ми знаходимося після Революції Гідності. Без цих жертв ми, напевно, не відчули би себе єдиною нацією і єдиним народом. Майдан ще довго триватиме в душах українців, щоб кожен переродився і відчув себе гідною людиною, міг відстоювати своє право і вимагав гідного життя у власній державі, – наголосив Тарас Гребеняк.
Завершуючи поминальне віче, координатор ГО «Відродження Збаража» Марія Багрій подякувала громаді та духовенству за спільну молитву та висловила сподівання що подвиг Устима стане дороговказом для сучасних і прийдешніх поколінь. Бо доки є такі герої як Устим і Назар, доти буде Україна. Також Марія Тарасівна закликала усіх збаражчан у День Державного прапора України та День Незалежності, свят, які цьогоріч матимуть для українців новий зміст і нове звучання, вивісити синьо-жовті стяги на свої оселях, прийти на Майдан і засвідчити своє прагнення жити у європейській державі, соборній і незалежній Україні.

Світлана БОДНАР

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *