Михайло Головко – єдиний узгоджений кандидат від політичних сил Майдану

Одразу чотири політичні сили, які були рушійними на революційному Майдані у Києві, підтримали єдиного кандидата у народні депутати України Михайла Головка по Збаразькому одномандатному виборчому крузі No164. Окрім Всеукраїнського об’єднання «Свобода», представником якої є на сьогодні діючий народний обранець, свою підтримку висловили «Блок Порошенка», «УДАР» та «Народний фронт». Останні три учасники виборчого процесу відмовилися виставляти своїх кандидатів, мотивуючи це потребою перемоги найдостойніших проукраїнських політиків.
– Пане Михайле, дайте свою оцінку нинішнім виборам до Верховної Ради України?
– Є велика відмінність між цими і минулими виборами. Вибори 2012 року були між добром і злом. Як ви добре пам’ятаєте, добро уособлювали ВО «Свобода» і Об’єднана опозиція, зло– Партія регіонів та Комуністична партія. Де тепер ці останні дві сили? Регіонали взагалі не йдуть на вибори партією, а комуністи – не прохідні. Тому на виборах 2014 року люди визначаються переважно між проукраїнськими партіями і блоками. З-поміж них ВО «Свобода» залишається найпослідовнішим захисником національних інтересів, а відтак – українців на своїй Богом даній землі.
– На нашій землі війна…
– Так, але хто перший пролив кров? Москалі! Не ми прийшли на їхню землю, а вони на нашу – в черговий раз. Дозвольте трошки історії. У ХХ столітті фактично було чотири московсько-українських війни (першим у таких назвах пишемо назву агресора): три у 1917–1920 роках Української Народної Республіки з більшовиками і одна у 1942–1950-х роках Української Повстанської Армії з радянською армією. Ми ті війни програли. Тому стала можливою ця війна, вже у ХХІ столітті. Який висновок? Тільки якщо переможемо у цій війні, не буде ще однієї. Всі притомні люди це розуміють, вони зі зброєю в руках на сході України, у тому числі мої побратими свободівці.
– А влада розуміє?
– Ну ось, дивіться. Народний депутат Михайло Головко – теж влада. Так, законодавча, але ж влада. Ми, відчуваючи свою повну відповідальність перед людьми, разом з однодумцями скинули ненависний режим Януковича-Путіна. Це був режим без ідеології, точніше, його ідеологія – потворний гібрид «вєлікорусского» шовінізму, олігархічного капіталізму та тюремного радянського комунізму і комсомолу. Ми, влада, залежна від народу, кажемо, що перемога має бути за українцями, а залишки тої влади – шуфричі, чечетови, тігіпки – волають про мир. Але ж насправді не про мир у їхніх воланнях ідеться (бо вони цю війну і спричинили!), а про те, щоб окупована частина нашої землі була віддана Російській Федерації.
– Чи є ліки на таких політиків?
– Ви знаєте, що наша політична сила давно і послідовно виступала за те, що в Україні має бути запроваджена люстрація владних структур. Ще недавно навіть найбільші оптимісти таке може бути.
І ось, нарешті, Закон про люстрацію був ухвалений Верховною Ра- дою. Тепер треба, щоб він був утілений у життя, бо поки що працює тільки народна люстрація, з двома обов’язковими її атрибутами – нардепом (або чиновником) і сміттєвим баком. Щоб ці баки не перетворилися на шибениці і нову Коліївщину, ново- прийнятий закон має бути обставлений кількома речами: створенням Антикорупційного бюро, контролем за виконанням його рішень і контролем громади за самим процесом. Що важливо, останнє – найголовніше! І я з гордістю можу сказати, що принципи люстрації діють у політичній силі, до якої належу, – у списку нашої партії на виборах до Парламенту немає жодної людини, яка не те що належала до бандитського угруповання антинародного режиму, а й взагалі заплямувала себе співпрацею з ним! Ще є така партія чи блок? Ось чому вони не голосували за від- криті списки – вам, як завжди, покажуть перших п’ять або десять, білих і пухнастих. А за першою десяткою кого сховали?
– Майбутня Верховна Рада – що у ній треба було б робити?
– Передусім мають бути ухвалені закони, які дозволять реалізувати всі позитивні речі, які закладені в Угоді про асоціацію з Європейським Союзом. Крок за кроком, усуваючи азаровщину в економіці, тігіпковщину в соціальній сфері й табачництво в освіті, ми маємо просуватися у Європу. Важливим є членство України в НАТО і, відповідно, надважливим є формування боєздатної армії. На це не треба шкодувати ані грошей, ані зусиль. Крім того, з наведенням ладу в судовій системі та силових структурах треба обов’язково нарешті зняти депутатську недоторканість з народних депутатів.
– А як змусити ефективно працювати чиновників на державу, а не на себе?
– Після того, як буде проведена люстрація влади (у тому числі й чиновників, які підпадуть під положення Закону), виникне новий, якісніший склад цього прошарку виконавчої влади. А далі треба буде створити умови, щоб чиновники працювали виключно на державу. З одного боку, їм треба дати досить високу зарплату, а з другого – обставити, так би мовити, червоними прапорцями, за які вони не мають права заходити. Проте жодні найліпші заборони не спрацюють, якщо самі люди, громадяни, мешканці сіл і міст не будуть на них мати вплив. Тому ми будемо ініціювати ухвалення у Верховній Раді закону, за яким громада отримає механізм впливу на роботодавця – в даному випадку державу – звільняти неефективного або корумпованого чиновника. Людям час, нарешті, зрозуміти, що вони або будуть постійно наглядати за владою, або влада їм знову сяде на шию. Це нескінченний процес – дресирування влади. Європа живе саме тому так добре (і без Майданів!), бо вже давно свою владу видресирувала!
– Тобто від простих людей справді так багато залежить?
– Після другого Майдану люди остаточно зрозуміли, що саме вони є джерелом влади. Продовжуючи по- передню думку, вони мають дресирувати чиновників – від голови сільради до керівників медицини, освіти, торгівлі (наголошую, йдеться не про лікарів, учителів чи продавців, а саме про чиновників). Друге – розвивати самоврядування, піднімати село. Адже йому навмисне не дають розвиватися. Чому? Бо село – це традиції, це народні цінності, це справжня українська Україна. Глобалізований світ його боїться. Якщо великі міста – це щось загальне, розмите, то районний центр і село – це серце України. Куди поцілити? В серце. Що треба? Бронежилет. Буде жити село – буде жити держава.
– Тому Ви так наполегливо відстоюєте інтереси мешканців села?
– Саме тому. Бо розумію ці прості речі. Земля має бути власністю селян, до кожного села має бути добра дорога, а в селі – гарні освітлені вулиці й ошатні будинки. Молоко мають закупляти за вигідними для його виробників цінами, як і всю іншу сільськогосподарську продукцію. У цьому полягає моя депутатська робота. На жаль, останнім часом усіх нас відволікла війна, але, як кажуть мудрі люди, все так не буде!

Христина Сторожук

Поширити статтю:

RedTram

2 thoughts on “Михайло Головко – єдиний узгоджений кандидат від політичних сил Майдану

  1. Руслана Боднар
    17.10.2014 at 19:09

    УДАР не підтримує кандидатуру Головка. Як підло і цинічно так брехати!

  2. Редактор
    19.10.2014 at 17:31

    от так

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *