День міста святкували з думкою про тих, хто на фронті

Відкриття цьогорічного туристичного сезону в Тернопільській області та відзначення 804-ї річниці з дня народження Збаража відбулось минулої неділі, 3 травня. Основне дійство розгорнулось під мурами замкового палацу на імпровізованій сцені кінного театру та на алейках призамкового парку.
Привітати збаражан з іменинами міста приїхали представники обласної влади, депутати Верховної Ради, представники громади польського міста-побратима Глубчице.
Спершу спільною молитвою разом із місцевими священнослужителями: деканом Збаразького благочиння отцем Іваном Лесиком,отцем Мирославом Ожибком,  (УПЦ КП), отцем Олексієм Боднарчуком, отцем Омеляном Колодчаком (УГКЦ), отцем Олександром Лукащуком (РКЦ) учасники свята згадали усіх загиблих на Київському Майдані, в зоні АТО, прохали у Господа миру їхнім душам у вічному спочинку. До пам’ятної стели, спорудженої в честь сучасних героїв, що віддали життя за гідність українського народу, була покладена корзина з жовтими і блакитними квітами, а Віта Максимюк − солістка районного будинку культури − завершила щемливу частину свята журливою піснею про загиблих воїнів, які тепер захищатимуть нас ангелами з небес.
Міський голова Збаража Роман Полікровський привітав земляків та багато чисельних гостей і висловив впевненість, що багате історичними подіями та чудовими людьми наше місто має великий потенціал для відродження, творення нової історії.
Впевненість у світлому і мирному завтра, на його переконання, вселяють сьогоднішні відважні воїни, які стоять на східних теренах країни, захищаючи її від посягань агресивного сусіда, а також мужні волонтери, які, не шкодуючи сил, допомагають фронту, усі небайдужі люди, які докладають праці, коштів і молитов для нашої перемоги.
− Вірю, − відзначив Роман Полікровський, − що Збараж незабаром стане найкращим містом європейського зразка не лише в області, а й в Україні. Натхнення і сил на шляху відродження Збаража побажав міському голові народний депутат Михайло Головко і подарував очільнику міста трійку портретів відданих борців за українську незалежність − Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича. Вони додатково привноситимуть у кабінет керівника дух патріотизму, незламності та відданості рідному народу.
Голова Тернопільської обласної ради Василь Хомінець, згадавши яскраві сторінки історії, які писались і пишуться у Збаражі, побажав, щоб наступні покоління збаражан писали свої розділи в уже вільний, мирній, величній Україні.
Свої доброзичливі побажання висловили і представники польського міста Глубчице, з яким Збараж налагодив міцну багатолітню дружбу.
Казимир Бедрій − заступник бургомістра Глубчиц Адама Крупи має сподівання, що Збараж всебічно розвиватиметься, а його мешканці зможуть втілити в життя найсміливіші мрії та плани.
Окрім рясних вітань та побажань, збаражани отримали і ряд відзнак. Президент творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України», заслужений діяч мистецтв України Віктор Герасімов вручив дипломи від Спілки творчим колективам і працівникам культури, а також медалі за популяризацію мистецтва міському голові Роману Полікровському і голові обласної ради Василю Хомінцю. А волонтерський центр допомоги воїнам АТО, який очолює Галина Фоміна, удостоєний медалі «За жертовність і любов до України». Вручив церковну нагороду отець Іван Лесик − декан Збаразького благочиння УПЦ КП.
Після офіційної частини відкриття свята, сцена перейшла у розпорядження учасників Всеукраїнського фестивалю «Забуттям не заростає честь і слава козаків», який традиційно щорічно проходить у Збаражі, збирає сотні талантів з усієї України. На цей раз в концертному дійстві взяли участь солісти та художні колективи з Києва, Чернівців, Ужгорода, Івано-Франківська, Рівного, Черкащини, Одещини, Чорткова, Теребовлі, Микулинець, Лановець, Бучача, Тернополя і, звичайно, Збаразького району. Загалом, до п’ять сотень артистів. Розпочалась концертна програма оптимістичним колоритним виступом заслуженого діяча естрадного мистецтва України Оксани Пілярчук і фольклорного ансамблю ДМШ, які славили прихід довгожданої чарівної весни у природі і яка має наступити в житті суспільства. Опісля на дерев’яних підмостах змінювали один одного дорослі і юні виконавці, які демонстрували свої непересічні таланти глядачам. Оцінювало самобутню творчість компетентне журі, до якого увійшли заслужені діячі естрадного мистецтва Петро Ганчик, директор ДМШ Віталій Добровольський, заслужений працівник культури України, директор РБК Василь Жук, голова журі, президент творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України», художній керівник фестивалю Віктор Герасімов, заступник голови журі − заслужений працівник культури України Олег Гафткович, директор-розпорядник фестивалю, заслужений діяч естрадного мистецтва України Леонід Дехтяренко.
Провели фестивальне дійство лауреат всеукраїнських конкурсів читців Галина Гафткович та дипломант обласних конкурсів читців Марія Бороздіна. В організації проведення конкурсу взяло участь чимало місцевих мешканців. − Хочу висловити особливу вдячність, − відзначив начальник відділу культури Збаразької РДА Олег Гафткович, − підприємцям, керівникам організацій, які допомогли вирішити ряд побутових питань, зокрема підприємцю Володимиру Ломазі, генеральному директору НЗ «Замки Тернопілля», заслуженому працівнику культури України Анатолію Маціпурі . Також працівникам закладів культури району, які виготовили тисячі вареників та зварили сотні літрів капусняку, щоб нагодувати гостей свята під час фестивалю «Вареник-фест» і «Капусняк-фест».
Поряд з фестивальним дійством під фортечними мурами водночас розгортались бої лицарів та змагання лучників, які за мішені мали портрети ворогів українського народу. Організувала такі забави на запрошення НЗ «Замки Тернопілля» «Збаразька дружина» − клуб історичної реконструкції під керівництвом Тараса Леземезюка.
Малюки мали нагоду покататись на бричці, запряженій двома кониками, якими опікується працівник НЗ «ЗТ» Олександр. Було безліч інших розваг − атракціонів, гойдалок, тирів і тому подібного, де дітлахи могли відвести душу. Окрім цього, поряд можна було збагатитись цікавою інформацією у сфері туризму, якою щиро ділились туристичні агенції, представники районів області, які мають цікаві туристичні об’єкти, навчальні заклади, які готують фахівців з туризму.
Привертали увагу і народні майстри-умільці. Зокрема, вишнівчанин коваль Андрій Бурковський, який витягнув на огляд ковальський міх, виготовлений у 1915 році. І дітям, і дорослим було цікаво дізнатись, як у давнину виковували залізні деталі. Очі розбігались від кольорових вишиванок, керамічного посуду, виробів з бісеру, полімерної глини, які представляли як місцеві майстри, так і приїжджі з Львівщини, Івано-Франківської області, районів Тернопілля.
Оригінальний спосіб заробити на потреби воїнів АТО придумала вихованка БДЮТ восьмикласниця Іринка Опацька. Дівчинка зголосилась малювати портрети усіх охочих за символічну плату. Інші ж вихованці БДЮТ виставили власні різноманітні вироби у наметі, поряд з якими продавались диски з піснями учнів. − Ми спеціально записали диск для учасників АТО, − зауважила директор БДЮТ Оксана Стельмащук, − у ньому − і пісні наших юних талантів, і звернення до наших воїнів, побажання солдатам. А ще один диск містить збірник найкращих українських пісень, які виконують учасники вокального гуртка під керівництвом Михайла Качечки, називається «Музична вишиванка». Сподіваємось, що виручені за наші товари кошти, принесуть користь бійцям на передовій.
З думкою про воїнів готували смачний борщ, кашу, пиріжки з горохом та інші наїдки господині із с.Залужжя. Охочі пообідати вкидали свою оплату у скриньки волонтерського центру допомоги воїнам АТО. Загалом, як повідомили активісти центру, у їхніх кількох скриньках назбиралось кілька тисяч. В тій, що адресувалась конкретно родині загиблого воїна АТО, уродженця Збаражчини Василя Борисевича − 3 тисячі і 1707 гривень − в іншій − на поточні потреби воїнів.
Також фінансову допомогу солдатам збирав і штаб народного спротиву, роботу якого координує Володимир Голоднюк. За інформацією штабу, під час свята було зібрано 2590 гривень. Тобто, відпочиваючи та шукаючи задоволень, люди робили це з думкою про тих, хто позбавлений не лише належного відпочинку, а й щодня ризикує життям, щоб його мали з достатком інші.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *