Роман Полікровський: “Децентралізація влади – ключова реформа України”

Сьогодні країна переживає ряд кардинальних життєво необхідних змін необхідних для її подальшого існування. Одна з них − децентралізація влади. Про те, як відбуватиметься цей процес, ми розпитали у міського голови Романа Полікровського – компетентного у даному питанні посадовця, члена робочої групи зі створення перспективного плану Тернопільської області, володаря сертифікату про проходження курсу «Практичні аспекти децентралізації та формування спроможних громад», який відбувся в Києві 14-15 травня за сприяння шведсько-української організації DESPRO, Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, Інституту Громадянського Суспільства, міжнародного фонду «Відродження».
− Романе Степановичу, у чому полягає позитив децентралізації влади, яка декого лякає своєю новизною?
− Перш за все, відзначу, що децентралізація є ключовою реформою, яка повинна спрямувати Україну на справжній розвиток, і сигналом для міжнародної спільноти про те, що ми готові до змін, до руху в правильному напрямку. Те, що децентралізація − це ефективно, підтверджують більшість країн Європи, які успішно пройшли цей процес. Головна її суть − наближення соціальних послуг до людей, а головною метою є підвищення рівня життя мешканців усієї країни. Звичайно, вона, як і будь-яка інша глибинна реформа, подібна до хірургічного втручання в організм хворого і проходить болісно. Але, як ми усвідомлюємо, що зволікання з операцією загрожує здоров’ю і життю людини, так і маємо зрозуміти, що затягування строків проведення реформи дуже гальмує нас у розвитку. Зважаючи на те, що за понад 20 років незалежності не зроблено рішучих змін, то на даному етапі ми повинні проявити наполегливість, взяти на себе відповідальність і врешті їх провести. Децентралізація влади включає в себе зміни і в адміністративно-територіальному устрої, і в Бюджетному кодексі, податковій системі. Адже, віддаючи відповідальність на місця, держава повинна забезпечити новоутворені громади коштами. Одним із шляхів такого забезпечення буде 60% ПДФО, які залишатимуться в бюджеті об’єднаної громади. Загалом, дуже важливим є те, що формування місцевих бюджетів не залежатиме від прийняття Державного Бюджету. До речі, зміни до Бюджетного кодексу, згідно з яким формувався цьогорічний бюджет міста, принесли в міську скарбницю додаткові надходження, які суттєво перевершили усі наші сподівання.
Другим потужним аргументом для об’єднаних громад є можливість претендувати на кошти державного фонду регіонального розвитку. Ті громади, які не увійдуть до об’єднання, такої можливості не матимуть. Тож залишатись поза об’єднанням, вважаю, буде не вигідно нікому.
− Тим не менше, є сільські голови, які ще з недовірою ставляться до так званого «укрупнення».
− Такі думки виникають не випадково, адже в нас не звикли до реформ, тим більше швидких. Основним ворогом змін я вважаю нерозуміння людьми їх суті та необхідність впроваджувати їх швидкими темпами. Влада не звикла до швидких кардинальних дій, і це є дуже стримуючим фактором. Хоча з іншого боку, я вважаю, що реформи треба проводити правильно, виважено, обдумано, із врахуванням головних факторів, які впливають на формування спроможних громад. Одним словом, потрібно знайти оптимальний підхід, бо як повільність, так і зайва поспішність неприйнятні.
− Які ж фактори необхідно враховувати при об’єднанні громад?
− Об’єднання громад базується на всебічному вивченні економічних, історичних факторів, інфраструктури, наявності кадрового і людського ресурсу населених пунктів. Необхідно враховувати економічну стійкість майбутньої об’єднаної громади. Тобто, наскільки стабільно наповнюватиметься її бюджет. Це залежить від джерел. Якщо завдяки лише монопрофільному виробництву, то це загрожує ризиками для громади в разі його банкрутства. Більш надійним є для громади, якщо бюджет наповнюється з диверсифікованого виробництва, тобто з багатьох різних незалежних джерел.
− Що є першочерговим для створення об’єднаних громад?
− Це є визначення центру майбутнього об’єднання. Згідно з законом, перевага надається містам обласного значення, районним центрам і тим населеним пунктам, які раніше, у свій час, мали статус райцентру.
Навколо центру об’єднаної громади гуртуються ті населені пункти, відстань до яких не більше 20 км по дорогах з твердим покриттям. Загалом , є така вимога, щоб відстань від крайнього населеного пункту об’єднаної громади машини «швидкої допомоги» чи інших екстрених служб могли подолати не більше як за 30 хвилин. Важливо і те, щоб майбутній центр був забезпечений навчальним закладом І-ІІІ ступенів, мав не менше 300 дітей шкільного і не менше 150 дітей дошкільного віку.
Тож на території нашого району можна сформувати дві об’єднані громади. Одна з центром у Збаражі, інша у Вишнівці. Ці населені пункти відповідають усім необхідним критеріям, які вимагає закон.
− У зв’язку з реформуванням, виникає чимало запитань у сільських мешканців, голів сільських рад…
− Так, люди хвилюються, що тепер їм доведеться за якоюсь довідкою їхати у райцентр, оскільки сільська рада уже не функціонуватиме. Я б на це відповів, що в існуючих умовах селянину доводиться везти отриману довідку в райцентр, оскільки там знаходяться установи, що вимагають тих довідок. А щодо підготовки різноманітних документів, селянам допомагатиме староста, якого вони ж самі обиратимуть. Він буде зв’язуючою ланкою між центром і об’єднаною громадою, представлятиме інтереси жителів села у виконавчих органах об’єднаної громади, братиме участь у підготовці бюджету об’єднаної громади, вноситиме пропозиції, які стосуються потреб населеного пункту.
− Виходячи з того, що адміністративно-територіальна реформу планують завершити до осені, майбутні вибори органів місцевого самоврядування мають пройти в уже об’єднаних громадах?
− Щодо виборів, то Верховна Рада днями має прийняти низку змін до Конституції, ряду законів та інших документів. Лише після цього будемо бачити чітку картину.
− Чи є у Вас відчуття, що наша країна впорається з великим об’ємом роботи, пов’язаним з реформами і в такий короткий час?
− Я особисто уже відчув неабияке навантаження від проведення реформ і знаю, що ця робота вимагає багато часу і енергії. Але переконаний, що результат буде залежати тільки від нас, наскільки якісно і вчасно ми їх проведемо.
Вважаю, що працею, цілеспрямованістю, бажанням досягти цілі обов’язково змінимо свою країну. Зробимо це тільки завдяки спільним зусиллям, бажанням допомагати, а не шкодити. Успіх даної реформи буде залежати і від злагоджених дій всіх гілок влади і громади. Тільки консолідація зусиль зробить нас справжньою європейською державою.
Зміни мають торкнутись свідомості кожного, змінюючи себе – змінимо країну.

− Спасибі за розмову.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

RedTram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *