Анатолій КАЧКА: «Маємо зрозуміти – адміністративно-територіальної реформи Україні не уникнути»

В районі розпочався процес обговорення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який є базовою ланкою на шляху до децентралізації. Документ передбачає укрупнення сільських рад та надання новим територіальним об’єднанням більшої фінансової незалежності. У Збаразькому районі адміністративними центрами громад мали б стати Збараж і Вишнівець. Під час дискусій сільські голови наголошують на тому, що вони не володіють достатньою інформацією про адміністративно-територіальну реформу, до кінця не розуміють як усе має відбуватися, що чекатиме на фініші, а відтак несприйняття більше, ніж розуміння. Вони не знають, що відповідати своїм жителям, оскільки самі не мають чіткого уявлення, як функціонуватиме громада в разі об’єднання чи не об’єднання. Тим часом люди хвилюються, чи залишиться у їхньому селі школа після об’єднання із сусіднім селом чи містом, чи буде функціонувати ФАП, чи не доведеться їхати за довідкою за десятки кілометрів…
Ми запитали у голови Збаразької РДА Анатолія Качки, що він думає про адміністративну реформу і що може порадити землякам та сільським головам, щоб спонукати їх до конструктивної співпраці та добровільного об’єднання громад.
Анатолій Качка, голова Збаразької РДА: – Ми маємо запобігти конфліктам, саботажу реформ та соціальному напруженню на місцях. Тому, перш за все, вважаю, необхідна широка просвітницька кампанія серед населення та сільських рад щодо суті державних реформ: що саме вони принесуть простим людям та громадам, як будуть долатися їхні ризики. У законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не все так погано, як може видатися на перший погляд. Потрібно розібратися у всіх тонкощах і мати чітке уявлення про зміни, яких нам не уникнути. На сьогоднішній день у нас просто немає іншого виходу. У такому вигляді, як зараз, окремі громади не можуть себе профінансувати. Зміни потрібні однозначно, якщо ми хочемо рухатися у бік Європи, якщо хочемо покращити якість життя громадян, якість надання адміністративних послуг.
Громади, звісно, можуть зараз відмовитися об’єднуватися, але, разом з тим, вони мусять знати, що тоді нестимуть цілковиту відповідальність за свій населений пункт і його розвиток, можуть розраховувати тільки на свої сили. Місцеві ради, які не пройдуть процес злиття, будуть позбавлені фінансового забезпечення від держави на здійснення делегованих повноважень. Громади фінансуватимуться з того, що зароблятимуть самостійно. Тобто має бути економічне обґрунтування рішення – об’єднуватися навколо адміністративного центру чи ні. Скажу, що на утримання сільських рад Збаражчини з районного бюджету виділяється дев’ять мільйонів гривень на рік – це заробітна плата і енергоносії. Більшість із сільських рад – дотаційні.
Маємо зрозуміти – адміністративно-територіальної реформи Україні не уникнути. Звісно вона не досконала, але в процесі будуть усуватися недоліки, щось скасовуватимуть, щось удосконалюватимуть. Мені в даному контексті імпонують слова Вацлава Гавела – дев’ятого і останнього президента Чехословаччини та першого президента Чехії, який казав, ліпше п’ять років працювати і помилятися, ніж 5 років нічого не робити і саботувати реформи.
Основний посил нинішніх адміністративно-територіальних змін – якщо хочете створити окрему територіальну громаду, вона повинна себе забезпечувати. Я попросив би сільських голів об’єктивно оцінювати ситуацію з бюджетами та спробувати передбачити мінімальний рівень затрат. Очільнику сільради не треба бояться втратити робоче місце, а довести, що він справді переживаєте про майбутнє громади. Особисто я не тримаюся за крісло і не боюся втратити посаду, якщо це потрібно для поступу у розвитку держави. Я хочу жити у Європі, тому я за адміністративно-територіальну реформу.
Повірте, після реформи адміністративно-територіального устрою людям не буде жодної доцільності їздити в районний центр: там будуть переважно тільки ті органи управління, які напряму з людьми не працюють, наприклад, управління охорони здоров’я, управління освіти і держадміністрація. Нині ж функції сільських рад, на жаль, не дають можливості жителю села отримати кінцеву послугу і в підсумку, зібравши низку тих чи інших довідок, вони прямують у райцентр. А ця процедура людей не повинна хвилювати. Адміністративні та інші послуги мають бути максимально наближені до сільського мешканця.

Світлана БОДНАР

Поширити статтю:

4 thoughts on “Анатолій КАЧКА: «Маємо зрозуміти – адміністративно-територіальної реформи Україні не уникнути»

  1. Павло з Вишнівця
    04.06.2015 at 22:38

    Децентралізація передбачає наближення влади до населення. Пропонована адміістраивно-територіальна реформа котру нам пропонують передбачає зворотнє-з десятка сільських рад створити одну . Подібне вже відбувалось з колгоспами на початку 80-х років – де була центральна садиба ,село розвивалось ,а бригадні хиріли. Реформа проводиться по вказівці міжнародних фінансових організацій ,котрі вважають що в селах має бути менше 10% жителів від загального (тепер біля30%) . Одним з важелів позбавлення цього баласту є ця реформа,котра приведе до вимирання багатьох сіл.

  2. Редактор
    05.06.2015 at 07:37

    хто зна

  3. Василь
    06.06.2015 at 13:30

    Як не прикро, але Павло правий – це все проходили в добу розгулу компартії, а саме, об’єднання колгоспів. Правда, з чого буде жити село, Землю віддали в оренду майже безплатно, приміщення бувших колгоспів розікрали разом з фундаментами, магазини віддали “підприємцям”, ставки, кар’єри віддали можновладцям, а тепер – з чого жити? Так деякі орендатори землі навіть ті крихти не сплачують людям. Запитайте, чи повністю розрахувався орендатор землі в с. Кобилля п. Бочаров? І таких знайдемо багато причин, щоби сільська громада не вижила. А діти?… А кому потрібні Ваші діти окрім Вас!…

  4. Редактор
    06.06.2015 at 14:38

    є така думка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *