Підступний і небезпечний борщівник Сосновського

 

Борщівник Сосновського – багаторічна рослина родини зонтичних, що виглядає, наче величезний кріп, і сягає 2-3 метрів заввишки, має товсте порожнисте стебло, великі перисті листки. Ця рослина, завдяки потужній наземній масі, витісняє інших представників флори з території і не дає їм розвиватись, повністю займає свій ареал зростання. Він легко пристосовується до будь-яких умов, йому не страшні ні заморозки, ні посухи, росте на будь-якому ґрунті. Насіння борщівника розноситься вітром і водою. Борщівник мігрує Україною: відомчими смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, обочинах лісів, у парках, садах, зерносховищах, складах, населених пунктах, каналах, ярах, балках, заплавах річок і струмків. Якщо не вжити невідкладних заходів, то за десяток років він перетвориться на стихійне лихо №1. Стебла, листя і квіти борщівника містять фуранокумарини. Ці речовини різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Тобто досить торкнутися до рослини чи забризкати шкіру її соком, а потім уражене місце виставити на сонце — і опік гарантований. Підступність борщівника в тому, що, на відміну від кропиви, яка жалить одразу, реакція в результаті опіку проявляється через кілька годин. Спочатку шкіра червоніє, потім виникають біль, набряк. З’являються пухирі, наповнені прозорою рідиною. Вони можуть збільшуватися кілька днів, захоплюючи все нові ділянки шкіри. Опіки, отримані від цієї рослини, глибокі, заживають повільно, залишаючи темні пігментні плями. При ураженні великої ділянки тіла людину морозить, нудить, підвищується температура. Борщівник Сосновського викликає й алергічні реакції. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи. Що робити, щоб не постраждати від борщівника? Щонайперше, знати як виглядає рослина, і застерегти дітей: в жодному разі його не торкатись! Якщо ж це трапилось і на шкіру потрапив сік борщівника, серветкою чи хустинкою слід акуратно його увібрати й закрити уражене місце від світла щільною тканиною. Ушкоджене місце треба ретельно промити спиртом або водою з милом, не можна допускати контакту з сонячним світлом. Якщо пухирі невеликі, краще їх не чіпати. У жодному разі не проколювати. Як боротись з борщівником? Для боротьби з отруйною рослиною існують різні методи: механічне знищення, використання гербіцидів. Для того, щоб метод був дійсно ефективним, потрібно ранньою весною зрізати основні корені на глибині 8-12 сантиметрів та багаторазово скошувати листя, що відростає, але лише до початку цвітіння, не припиняти цю процедуру протягом кількох років, до тих пір, поки не будуть знищені всі кореневища та насіння в грунті. Найефективніший засіб боротьби — хімічний, його теж слід застосовувати навесні. При появі першої розетки рослину належить обробити гербіцидами суцільної дії, а саме — препаратами гліфосатної групи, наприклад, раундапом. Якщо ж упустили момент і рослина зацвіла, то скошену квітку (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалювати, бо насіння дозріває навіть тоді, коли він скошений. А лише одна така рослина дає 15-20 тисяч летючих насінин. Причому вони можуть прорости в ґрунті навіть через 10-12 років! Боротьба буде ефективною, коли проводиться одночасно в усій місцевості.

Мар’яна ХОМИШАК,

лікар з загальної гігієни Збаразького відділення Кременецького міськміжрайонного відділу ДУ “ТОЛЦДСЕСУ”

Поширити статтю:

RedTram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *