Боєць-доброволець Максим Качалуба поповнив ряди Небесного Воїнства

12 серпня Збаражчина провела в останню дорогу бійця-добровольця, жителя Романового Села Максима Качалубу. Життя 29-річного воїна обірвалося раптово. Він помер, перебуваючи у відпустці вдома. У зоні АТО наш земляк був з серпня 2014 року, служив у добровольчому батальйоні «Золоті ворота». Восени 2015 року батальйон увійшов до складу Полку особливого призначення «Київ».
Поховали Максима у його рідному селі. Бійця відспівували у церкві, де він хлопчиком прислуговував. Батьки, родичі, друзі, сусіди, односельці, бойові побратими приголомшені смертю Максима і не можуть добрати слів, щоб передати свій біль і розпач.
− Ми з Максимом з одного села, разом були на Майдані всю зиму2013-2014рр, − розповідає боєць полку особливого призначення «Київ»Настя (позивний «Фенікс»). − Коли Росія почала проти України бойові дії, вирішили разом вступити в добровольчий батальйон. Нам вдалося записатися в козацький батальйон героя майдану Михайла Гаврилюка. Разом з Максимом поїхали в Київ, разом проходили курс молодого бійця в селі Старе поблизу Борисполя. Він раніше поїхав у зону АТО, а я трохи пізніше, але служили ми в одному батальйоні, хоч і в різних підрозділах.
Насті нестерпно важко говорити про Максима в минулому часі. − Він був прекрасною людиною, дуже добрим, надійним товаришем, справжнім патріотом, − крізь сльози каже «Фенікс».
Бойові побратими, які приїхали провести в останню путь товариша, небагатослівні. Їм, мужнім чоловікам, обпеченим і загартованим війною, ледь вдається стримувати сльози.
− Війна дуже часто грає з людьми злі жарти, − зауважує боєць з Одещини з позивним «Муаммар Каддафі». − Але Максима бойова обстановка не змінила, він залишався світлим, доброзичливим, веселим. Я б сказав, що він за своїм характером не військова людина, але сам зробив свій вибір, з власної волі пішов захищати Україну і чесно виконував свій обов’язок.
− Він добряк, яких ще пошукати, − додає побратим з позивним «Антибіотик». − Дуже підтримував товаришів, був абсолютно не конфліктним, з усіма вмів знайти спільну мову, завжди був спокійним і врівноваженим, під його впливом і ми вгамовували свої емоції.
Донеччанин Михайло Шестак, який служив з Максимом, переконаний, що таких людей, як їх бойовий побратим, слід нагороджувати орденом Богдана Хмельницького, і бажано за життя.
Односельці в один голос твердять, якою «золотою дитиною» був Максим.
За словами сільського голови Галини Ільчишин, хлопець, що зростав у патріотичній та побожній сім’ї, змалку прислуговував у сільській церкві, був дуже вихованим, завжди першим вітався з людьми − і старшими, і молодшими. Максим був прекрасним, люблячим сином, онуком і братом. З молодшим на десять років братом Тарасом у нього були дуже теплі стосунки, а маму просто боготворив. Односельці розповідають, що Максимова мама Леся пішки ходила на прощу у Зарваницю, вимолюючи Пречисту Матір зберегти її сина живим і здоровим на війні. З війни хлопець повернувся, але Господь покликав його у Засвіти таким молодим. − Така Божа воля, і людина повинна прийняти її з молитвою і смиренням, − зауважив настоятель місцевої церкви отець Максим під час прощання з бійцем.
Як згадує директор Романовоселівської школи Марія Лопух, якій також дуже болить ця втрата, Максим був всебічно обдарованим учнем, мав нахил і до літератури, і до точних предметів, дуже любив історію, гарно малював.
− Він просто не вмів гніватись чи ображатись на когось, − каже Марія Максимівна. − Добре закінчив школу, вступив у комерційний коледж, потім відслужив в армії, після служби працював у приватній фірмі. Брав активну участь у Революції Гідності, на Майдані був з першого до останнього дня. Коли рідні відраджували його йти на війну, хлопець відповідав:− Ти, тату, виборював Україну, а я буду її захищати (Максим мав на увазі, що його батько − активний учасник національного відродження початку 90-х років, член Народного Руху часів В’ячеслава Чорновола).
Максим Качалуба поповнив ояди Небесного воїнства. Вічна пам’ять Герою!

Довідково: Батальйон «Золоті ворота» сформований у Київській області, до нього увійшли патріоти, які брали участь у Революції Гідності. На початку серпня 2015 року батальйон вирушив у зону бойових дій на сході України. Бійці батальйону брали участь у зачистці населених пунктів, боях з диверсійно-розвідувальними групами проросійських терористів на Луганщині. Полк поліції особливого призначення «Київ» об’єднав київські добровольчі батальйони особливого призначення Нацполіції.

Оксана МОРГУН

Поширити статтю:

RedTram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *