Збаражани розповіли якою хочуть бачити Україну

Бліц-інтерв’ю
ЗБАРАЖАНИ РОЗПОВІЛИ, ЯКОЮ ХОТІЛИ Б БАЧИТИ УКРАЇНУ
Під час святкування Дня Незалежності у Збаражі ми розпитали людей про те , що їм найбільше запам’яталося за 25 років незалежності України і якою вони хотіли б бачити рідну країну в майбутньому. Ось що нам розповіли збаражани.
Роман ПОЛІКРОВСЬКИЙ:
– Україна стала незалежною, коли я ,був школярем. Зростала Україна, зростав і я . Ще зі шкільної лави задавав собі питання, чим зможу допомогти Україні, щоб вона була щасливою, завжди займав активну позицію. Вважаю, що вона йде і йтиме тим шляхом, яким ведемо її ми. Сьогодні найбільша наша трагедія – це військова агресія, яка вносить гіркий присмак нашій незалежності, яку щоденно потрібно виборювати. Невдачами, які у нас зараз ще є, нікому не дорікаю, якщо щось не виходить, значить, в цьому є частка і моєї вини. Так як і в успіхах країни, сподіваюсь, є і моя лепта. Хочеться, щоб кожен українець зайняв активну позицію у творенні України. Чим швидше ми зробимо довірену нам частинку України такою, як хочемо, тим швидше такою стане уся держава. Не потрібно обмежуватися лише критикою, а пропонувати гарні добрі ідеї, які б розвивали країну, вірити в себе, в Україну і в Бога.
Каріна ПОЛІКРОВСЬКА, учениця п’ятого класу:
– Дуже хочу, щоб Україна виграла війну з росіянами.
Олег ДРІБНІЦОВ:
– Скажу лише одне: цих 25 років я пропрацював на українську державу, заробляв на хліб вірою і правдою. Зараз найголовніше – це подолати ту біду – війну, щоб далі іти мирним шляхом, відновлювати економіку, зараз працює в країні в основному агропромисловий комплекс, який в даний час визнаний найприбутковішою галуззю. Побажав би Україні миру, злагоди, щастя в сім’ях. Надіюсь, що нашим дітям і внукам жити буде краще, ніж нам. Для цього треба всім робити добро і не стояти осторонь спільної справи.
Ольга ДРІБНІЦОВА:
– Зараз найбільше мене болять ті трагічні події, що відбуваються в країні, які впродовж двох років змушують матерів плакати, тому найсильнішим моїм бажанням є закінчення війни, щоб ми усі жили в мирній, працьовитій Україні.
Василь МЕЛЬНИК:
– На жаль, час пройшов , ми,«чорнобильці», здоров’я втратили і не відчуваємо підтримки з боку держави. Та зараз головне – це мир, надія на те, що нашим дітям, внукам не доведеться переживати ті трагедії, які зараз переживає український народ.
Неоніла МУЯССАРОВА:
– Найбільшою цінністю 25 років незалежності країни є те, що наша держава відбулася, затверджено всі символи держави: Прапор, Герб, Гімн, грошову одиницю, що дуже важливо. Збулась споконвічна мрія нашого народу про власну незалежну державу, за яку поклали життя діди та батьки. Прикро, що і сьогодні на сході країни гинуть сини і батьки, які виборюють наше право жити у незалежній державі, і найбільше прикро, що виборюють у найближчого сусіда, який вважався братом –у агресора Росії. Мої син та невістка як офіцери-прикордонники у Херсоні несуть службу, захищаючи Україну від ворожих посягань. Радує те, що Україна визнана світом і зараз бореться за право ввійти у сім’ю європейських народів. Хочу вірити, що це їй вдасться, вона стане сильною, могутньою , процвітаючою державою, в якій буде належно забезпечено гуманітарний та соціальний розвиток кожного українця.
Леся ЯРЕМЕНКО:
– Пам’ятаю усе, що відбувалось в країні з 1993 року, відколи повернулася сюди з Татарстану. Багато було важливих подій – створювали місцеву організацію Братства ОУН-УПА, хор, брали участь у різноманітних заходах, їздили до Києва на відзначення ювілею УПА, створювали молодіжну організацію «Тризуб» ім. Степана Бандери, у той час, як навіть слово «вишкіл» чиновники не сприймали. Це були приємні події, а тепер Україну мріє окупувати Росія. Я це знаю, бо 30 років пропрацювала у військово-промисловому комплексі, на заводі з виробництва літаків, які Кравчук віддав за газ. А зараз зі східних областей багато чого іншого з озброєння в нас викрали росіяни . Прикро, що люди починають забувати, що війна триває, прикро, що не знаєш, чим допомогти в цій ситуації. Добре те, і я цим пишаюсь, що тепер у нас є справжня міцна армія. Лише прошу Бога, щоб беріг наших солдатів, а лікарі з Господньою допомогою рятували якнайбільше життів поранених бійців. Щоб вдови , діти загиблих героїв мали належну підтримку держави.
Бажаю Україні єдності , щоб Президент, депутати ВР, Кабмін, усі діяли в одному напрямку, і будували справжню Україну, щоб, святкуючи День Незалежності, ми відчували справжню щиру радість і гордість за нашу державу.
Богдан ГАРАСИМЧУК:
– Нам 25 років, і так, як молода людина у цьому віці стає розумною, так і нам пора ставати на мудрий шлях. Кожному задати собі питання: що ти зробив для України? На жаль, 25 років тому ми, маючи великий потенціал, його розтринькали, зруйнували все, що можна. А хто буде будувати? Проте радує, що у Збаражі є ознаки покращення вигляду міста, його оновлення, відчувається, що тут є небайдужі люди, які над цим працюють. Сподіваюсь, що віра у наше добре майбуття допоможе нам подолати усі труднощі.
Оксана ВЛАДИКА:
– Дуже добре пригадую той день, коли прийняли Конституцію, ми довго чекали того моменту, і коли оголосили зранку по радіо, що нарешті Основний Закон прийняли, то було якесь загальне піднесення, усі цю звістку сприйняли з великою радістю у серці. Хотілось би, щоб ми ніколи не втрачали патріотизму у своїх серцях, не піддавались розчаруванням та байдужості, втомі, тоді й Україна буде процвітаючою і мирною. Про таку мрію.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

RedTram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *