• dsc_1209
  • dsc_1143
  • dsc_1161
  • dsc_1198
  • dsc_1049

Греко-католики Травневого уже мають власний храм

Новозведений храм Покрови Пресвятої Богородиці у селі Травневе Збаразького району освятив минулої неділі, 16 жовтня, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк). Подія стала неабияким святом для невеличкої громади греко-католиків, яка впродовж двох десятків років була вимушена сходитись на Богослужіння у звичайне приміщення, схоже на магазинне. Розділити радість сусідів з’їхались мешканці навколишніх сіл, збаражани. В Архиєрейському Богослужінні під проводом Кир Василія взяли участь настоятель даного храму та храму Христового Воскресіння у Збаражі отець Олексій Боднарчук, о.Омелян Колодчак, декан Збаразького деканату о. Андрій Лахман, о. Андрій Парастюк, о. Петро Біляшевич.
Хор «Неопалима купина» парафії Христового Воскресіння у Збаражі (керівник – Богдан Бобак).
Під час свого повчального слова Архиєпископ звернувся до присутніх з проханням невтомно молитись, пам’ятати про силу щирої прохальної та подячної молитов, про покору волі Божій, яка іноді незбагненна людському земному розуму, проте направлена лише на добро для кожної людини. Владика висловив вдячність усім, хто у той чи інший спосіб доклався до спорудження храму, вручив грамоти найактивнішим та поблагословив їх на подальші успіхи, зокрема і в завершенні облаштування церковної будівлі, її інтер’єру , у тому, щоб турбота парафіян про це місце Божої присутності ніколи не згасала і залишалась на належному рівні.
Ініціатором побудови церкви для греко-католицької громади виступив голова парафіяльної ради і водночас директор місцевої школи Василь Оверко. – Коли минулого року у село прийшов новий молодий священик отець Олексій, – розповідає пан Василь, – ми його привітали і висловили свої побажання мати власну церковцю, адже у місцевий храм, що на даний час належить УПЦ КП, нас на почергове Богослужіня не пускали. І як ми не просили ,ніякі перемовини бажаного результату не дали. Тож нам нічого не залишалося, як взятись за будівництво, хоча мало вірили у те , що щось з цього вийде. Адже до греко-католицької громади у Травневому належать лише двадцять дворів. Але наші прохання, напевне, були сказані в якийсь благословенний час, тому були почуті і підтримані. Храм виріс буквально за рік з благословення Архиєпископа Василія, який минулого року 19 серпня, на Спаса, освятив наріжний камінь будівлі і зробив перший внесок 20 тис. гривень. Справа зрушила з місця і завдяки неабиякому сприянню тодішнього сільського голови Василя Смолинця, і керівників ТОВ «Поділля» Василя Щурка, Олега Бригідира, Степана Довгуня. Вони допомагали і транспортом, і харчуванням для майстрів. Таким чином до минулорічної Покрови уже був викопаний фундамент. А у березні уже штукатурили стіни. Звести дах, купол допомагали семінаристи. Люди з села носили їм сніданки, підігрівали обіди. Згодом власними силами ми усе доводили до завершення: фарбували стіни, заклали теплу підлогу, робили стяжку, клали плитку. Звичайно ще є роботи чимало – треба і сходи довести до належного стану, стіни із середини храму мріємо прикрасити вишитими іконами. Наші майстрині на це здатні. Загалом на будівництво пішло за приблизними підрахунками біля 500 тис.грн. Ще хочу із великою вдячністю згадати народного депутата України Михайла Головка, який профінансував облаштування у храмі системи озвучення.
– Я вдячний, – відзначив настоятель храму отець Олексій, – таким небайдужим нашим парафіянам. Кожен з них і працелюбний, і активний, не шкодував для благородної справи ні грошей, ні сил. Здавали по тисячі гривень, дехто дав п’ять. А Михайло Лень виділив аж 20 тисяч гривень власних заощаджень. Завдяки людям село матиме гарну, хоча невеличку, сакральну будівлю, спроектовану тернополянином відомим заслуженим архітектором України Михайлом Нетриб’яком, автором 40 проектів для будівництва культових споруд, серед яких комплекс Марійського духовного центру у селі Зарваниця. Я радий, що травневська громада матиме власний храм, як і ще 30, які належать Збаразькому деканату. У Шилах громада ділить храм із парафіянами УПЦ КП.
Але посвятою храму роботи не закінчуються. Ще маємо звести дзвіницю, облаштувати прилеглу територію, обгородити її, та й сам храм ще потребує зовнішнього оздоблення. На мою думку, це цілком досяжні завдання, враховуючи самовідданість місцевих людей, їхнє палке бажання втілювати в життя власну мрію.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

RedTram

Погода, Новости, загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *