У Збаразькій виправній колонії відбувся духовний семінар для в’язнів

У рамках Року Божого Милосердя на парафії церкви Христового Воскресіння м. Збараж у ВК №63 с. Доброводи відбувся семінар-практикум «Покликані бути вісниками нескінченного Божого милосердя і прощення»
Розпочався семінар зі Святої Літургії. У своїй проповіді, яка була присвячена соціальній сфері служіння, о. Омелян Колодчак закликав волонтерів і кандидатів у волонтери бути для ув’язнених світлом для світу, нести Боже світло туди, де панує темрява.
Волонтери, взявши участь у Божественній Літургії, після реєстрації у храмі Христового Воскресіння, вирушили у Збаразьку ВК №63. На семінар, крім мешканців Збаражчини, прибули волонтери і кандидати у волонтери з Тернополя і області, Підволочиська, Закарпаття, а також уродженець Збаража, який зараз проживає в Чехії і займається волонтерською діяльністю в Україні.
У колонії волонтери зустрілися з працівниками пенітенціарної системи Збаразької ВК №63. Заступник начальника ВК №63 з соціально-психологічного служіння Людмила Леськів розповіла про сучасні риси кримінально-виконавчої системи та роль пенітенціарного душпастирства і волонтерів. Кандидати в волонтери спільно з соціальною службою узгоджували години служіння ув’язненим.
У каплиці Великомученика Димитрія відбулася спільна молитва із засудженими жінками. Волонтери подарували засудженим жінкам духовну літературу і помолилися молитвою захисту над потребуючими.
В актовому залі установи відбулася зустріч з ув’язненими жінками у ширшому колі. Отець Омелян відзначив, що сьогодні сам Господь через волонтерів завітав до них, щоб потішити, підтримати у випробуваннях, подарувати духовне зцілення.
Із захопленням жінки слухали розповідь кандидата в волонтери, колишнього в’язня, брата Володимира про його довгий шлях навернення до Бога череззневіру, пияцтво, бійки, торгівлю зброєю, ув’язнення, втрату близької людини, захоплення магією. Коли зрозумів, що більше нема в кого просити допомоги, звернувся до Господа з проханням дати йому мудрості. А далі були зустрічі з монахами з Колодіївки, поїздка в Меджугор’є, повна довіра до Богородиці і прохання про переміну, а ще молитва «Господи, нехай Твоя, а не моя буде воля!» Як нагороду він отримав повне зцілення фізичне і духовне. Брат Володимир закликав жінок не здаватися, бачити майбутнє, яким тяжким не було б сьогодення, і знати, що є Той, хто їх любить, навіть якщо весь світ відвернеться від них. Він найбільше бажає їхньої довіри і навернення.
Зустріч завершилася частуванням засуджених солодощами, а ще волонтери роздали жінкам образочки та інші дарунки.

По обіді учасники семінару обмінялися враженнями від зустрічі з засудженими. Волонтери 2010-2016рр. Світлана Довгопола, Надія Тхір, Тетяна Козар ділилися своїм досвідом в’язничного служіння. У презентації «В’язничне служіння у Збаразькій ВК №63» учасники семінару побачили реальне служіння.
Політв’язень Богдан Берездецький розповів про своїх 8 важких років проведених у засланні в Сибіру.
Представник соціальної служби РДА Оксана Воробель поділилася своїми враженнями про співпрацю з в’язницею, зауваживши, що з власного досвіду роботи вона знає, що засуджені найбільше в бібліотеці читають духовну літературу, отже, вони потребують духовної підтримки.
Правову оцінку участі священиків і волонтерів у пенітенціарному служінні дав суддя Збаразького райсуду Богдан Олещук. Він закликав волонтерів і кандидатів у волонтери нести Христову віру засудженим. Богдан Олещук зауважив, що в колонії є дуже багато душевно зранених людей, які після звільнення не знають, як жити. Вони потребують допомоги духовної, щоб стати повноцінними членами суспільства.
Отець ліцензіат Олексій Боднарчук, настоятель церкви Христового Воскресіння, викладач місіології у ТВДС виступив з доповіддю «Папа Франциск у своїх зверненнях до в’язнів». З самого початку свого служіння Папа Франциск приділяє особливу увагу найбільш потребуючим духовної опіки, серед яких також ув’язнені, – підкреслив отець Олексій.
− За словами Святійшого Отця, жодна камера не є настільки ізольованою, щоб не допустити Господа, Який є там, плаче, працює і надіється разом з в’язнями. Адже Його «батьківська» любов проникає всюди. «Я молюся, – сказав Папа, – щоб кожен відкрив серце цій Господній любові». Він зазначив, що спілкування з ув’язненими є доброю нагодою призадуматися над слабкістю, притаманною кожній людині, над тим, що кожен із нас міг би бути на їхньому місці, і це є спонукою молитися, наближатися до них. Відзначати Ювілей милосердя з в’язнями, за словами Святішого Отця, це також «навчитися не залишатися в’язнями минулого, в’язнями вчорашнього дня», означає «повірити, що все може бути по-іншому». Глава Католицької Церкви наголосив, що в рамках Святого Року Милосердя відзначатиметься особливий день, присвячений ув’язненим. Зазначивши, що вони живуть в умовах, коли «час, здається, зупинився», він наголосив, що «справжній час – це не той, що вимірюється годинником»: «Правдива мірка часу називається надія! І я прагну, щоб кожен з вас завжди підтримував запаленим світло надії».
Далі відбулася подячна молитва, вільне спілкування між кандидатами у волонтери і обговорення їхнього практичного служіння в Збаразькій ВК №63 згідно з програмою заходів «Ти це можеш зробити, Тобі довіряє Ісус…», яку отримав кожен учасник семінару. Між ними було узгоджено конкретні напрямки служіння ув’язненим.
Всі учасники семінару отримали книгу о. Ігоря Царя «Дар, що зцілює». Також волонтери мали можливість відвідати старовинний Збаразький замок.

Надія ТХІР

Поширити статтю:

RedTram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *