Творчий вечір Михайла Адамовича – зустріч з високим мистецтвом

У неділю, 27 листопада, в актовому залі музичної школи відбувся ювілейний вечір талановитого, самобутнього самодіяльного композитора, виконавця, автора пісень, інструментовок, обробок народних пісень, вчителя по класу баяна Збаразької музичної школи Михайла Адамовича.
Незважаючи на похмуру дощову погоду, зал був заповнений поціновувачами справжньої, високодуховної музики. Тієї Музики, яка здатна доторкнутися до найпотаємніших куточків людської душі, відчути її, збурити у серці вир спогадів, почуттів, емоцій – про далеке і нездійснене, про перші несмілі паростки закоханості та дитинного страху зізнатися в цьому насамперед собі, про всепоглинаючу любов, розлуку та нерозділене кохання. Та Музика, яка може зцілити усі рани сердечні й душевні, наповнити єство людини добром і світлом, збагатити ментально та емоційно мимоволі спонукаючи співпереживати і співвідчувати світ так, як переживає і бачить його автор, з точки зору абсолютної краси і довершеності.
Особисто мені цей вечір дав можливість здійснити подорож у часі на добрих півсторіччя назад, в часи класичної української естрадної пісні, коли композитори для написання естрадних та камерних творів не послуговувалися лише кількома нотами і двома акордами, поети не нехтували змістом заради примітивного римування, а співаки талантом, голосом і серцем підкорювали серця слухачів й перед публікою оголювали не тіло, а власну душу. Естрадна музика такого високого штибу виховувала публіку, прищеплюючи хороший музичний смак, на відміну від сучасних шлягерів-одноденок, які через свій примітивізм дебілізують нас, роблячи культурними і духовними дегенератами.
Михайло Адамович належить саме до тієї старої, в доброму сенсі слова, школи композиторів, чиї твори надихають, окрилюють й полонять з перших нот звучання. У творчому доробку Михайла Адамовича близько 60 оригінальних творів та обробок народних пісень, більше 100 інструментовок для оркестру народних інструментів, ансамблю баяністів, ансамблю народних інструментів.
Вийшли в світ 3 збірки концертних творів для баяна та акордеона і дві збірки пісень під назвою «Пісні мого серця», які, до речі, могли придбати усі охочі під час ювілейного вечора поета і композитора. Нещодавно вийшла з друку збірка «Пісні мого серця», в яку увійшло 19 нових пісень автора, як на власні слова, так і на слова інших поетів. Майже половину його пісень написані на власні вірші.
Музика Михайла Адамовича не має різких сучасних дисонансів, грубих акцентів, які часто застосовують сучасні композитори, вона є лагідною, приємною і легкою для сприйняття. У правдивості цих слів мали змогу переконатися усі, хто завітав на його ювілейний вечір, який повністю складався із творів ювіляра, написаних як у співавторстві з місцевими поетами-піснярами, так і тих, в котрих маестро одоосібно був автором як музики, так сі слів. Під час ювілейного концерту прозвучали пісні «Ромашки» (слова О.Кишканюка), «Я до тебе прийду», (на слова Л. Кирик-Радомської), «На чорнім оксамиті» (на слова І.Філика).
Практично усі пісні написані ювіляром, які звучали того пам’ятного вечора у музичній школі, пролунали під супровід ансамблю народних інструментів у майстерному виконанні вчителя по класу бандури та вокалу Оксани Дашевської, яка чистотою, силою та тембральною красою свого голосу змогла передати настрій кожної пісні, зачарувавши слухачів милозвуччям та гарним співом. Шквал аплодисментів зірвали солістки РБК Любов Шарко та Марія Вітенько, які у дуеті виконали дві пісні –«Милий мій», авторства Михайла Адамовича та жартівливу «Молода жінка», написана ювіляром на слова гуморески Павла Глазового. Акомпанували маститим вокалістам Андрій Канас та Сергій Нємий. Вподобали слухачі і пісню «Згадай» на слова і музику пана Михайла у виконанні солістів районного будинку культури Сергія Рогівського та Руслана Лещишина.
Крім пісень у доробку композитора є ряд складніших п’єс-обробок народних пісень, та оригінальних творів для баяна та акордеона. За майже сорокарічний викладацький стаж у Збаразькій музичній школі по класу баяна Михайло Адамович виховав багато виконавців на баяні, які закінчили середні та вищі навчальні заклади:Володимир Шарко, Ліля Ясіновська, Андрій Цвіль, Анатолій Муж, Назарій Хрін, Вадим Процик. Привітати вчителя із ювілеєм з музичним дарунком прийшли колишні учні Михайла Адамовича – випускник Тернопільського музучилища Назарій Хрін, студент Кременецького педагогічного коледжу Вадим Процик, випускник Тернопільського музучилища та Рівненського Гуманітарного університету Анатолій Муж. Вони виконали на баяні та акордеоні декілька композицій на теми народних пісень в обробці ювіляра. «Ти ж мене підманула», «Їхав козак на війноньку», та концертну п’єсу «Ярмарок». Крім роботи з учнями, Михайло Адамович працює з двома ансамблями – ансамблем народних інструментів та ансамблем баяністів, для яких теж пише музику. У виконанні ансамблю народних інструментів прозвучав інструментальний твір «Момент розпачу». А шкільний ансамбль баяністів, керівником якого є Михайло Степанович, заграв ще два його твори – «Фантазії на теми українських народних пісень» і «Фантазії на теми українських народних танців».
У ювілейний вечір авторськими віршами вітали Михайла Адамовича співавтори його пісень − збаразька поетеса Олена Рутецька та Ростислав Іванюк. Вони дякували маестро за чудову музику, за допомогою якої їхні вірші увіковічнилися у пісні. Від родини квітами та віршами вітала талановитого небожа тітка Галина Дроздовська. Учитель історії, музикант і краєзнавець Володимир Кравчук, бажаючи ювіляру усіляких гараздів, закликав присутніх розповісти про сьогоднішній концерт усім своїм рідним, друзям і знайомим, щоб наступного разу на творчому вечорі маестро було ще більше людей, адже його музика того варта. Дарувала квіти й дякувала за співпрацю Михайлу Степановичу і його колега по роботі зав.віділом народних інструментів Галина Шевчук, яка, до речі, написала сценарій ювілейного вечора композитора. Директор музичної школи Віталій Добровольський вручив Михайлу Степановичу почесну грамоту з нагоди ювілею від сектору культури РДА. Віталій Добровольський висловив побажання та сподівання, щоб ювіляр не переставав творити прекрасну музику і продовжував працювати у музичній школі, навчаючи молоде покоління гри на баяні, прищеплюючи дітям любов до музики. – Найвищим пілотажем для кожного музиканта є не лише навчитись добре грати на вподобаному музичному інструменті, уміти навчити іншого, а насамперед, самому створювати музику. У нашій школі багато талановитих вчителів та музикантів, але Михайло Степанович єдиний, хто самореалізовується не лише як здібний педагог, а як композитор та аранжувальник. Те, що в школі існує прекрасний оркестр народних інструментів, це теж його заслуга. Будучи багатогранно обдарованим митцем, маючи Божу іскру, він залишається надзвичайно скромною людиною, – зазначив Віталій Добровольський.
Ведучою ювілейного творчого вечора Михайла Адамовича була завідуюча фортепіанним відділом Валентина Семенець.

Наталка ПАРОВА

Довідково: Михайло Степанович Адамович − знаний на Збаражчині самодіяльний композитор та виконавець. 36 років працює у Збаразькій музичній школі. Творча біографія розпочалася у 70-ті. У 1973 році після закінчення Збаразької музичної школи по класу баяна (навчався у вчителя Володимира Войнарського ) продовжив навчання у Тернопільському музичному училищі імені Соломії Крушельницької по класу баяна у викладача Миколи Пелішенка. В 1977 році розпочав свій педагогічний і творчий шлях у Новосільській музичній школі, де став організатором і керівником ансамблю народної музики. Для створеного ансамблю писав обробки народних пісень, інструментовки. Нахил до написання інструментовок та аранжування музичних творів проявив ще за часів навчання в музичному училищі. З 1980 року працює в Збаразькій музичній школі, де виховав багатьох талановитих виконавців.
За плечима Михайла Адамовича неоціненний досвід – більше 25 років був весільним музикантом, був активним учасником колективів художньої самодіяльності, зокрема ансамблю пісні і танцю цукрового заводу «Поділля». Був концертмейстером хорових колективів ПТУ, райлікарні, АТП, сільгосптехніки, побуткомбінату та багатьох сільських колективів.

 

Поширити статтю:

RedTram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *