• 11-1
  • 6
  • 8
  • 3
  • 7

У Вищих Луб’янках відсвяткували 25-річчя Союзу українок

Нещодавно у мене з батьком виникли невеличкі дебати на тему того, яку роль виконує Союз українок у нашому селі. На превеликий жаль, батько всю діяльність союзянок зводив до порожніх жіночих посиденьок. Тоді я йому запропонувала назвати ще хоча б одну організацію в селі, яка б працювала з громадою. Батько нічого не відповів.
Як не крути і скільки б неправдивих закидів лунало на адресу жінок, все-таки Союз українок» в селі Вищі Луб’янки — єдина масштабна рушійна сила, яка зуміла себе зберегти в роки незалежності та хоч якось активізовує місцевих мешканців.
За 25 років діяльності Союзу українок назбиралася ціла книжечка добрих справ, про які приємно читати: допомога престарілим та одиноким з села Петрики, проведення дозвілля для дітей з обласного притулку «Малятко», робота з вивчення та упорядкування архівних матеріалів про репресованих, проведення декількох зустрічей з ними. Також союзянки займалися відродженням забутих культурних традицій: ставили вистави, проводили вечорниці, фестини і, звісно ж, допомагали і продовжують підтримувати українських військових на фронті.
Сюди ж віднесу ювілейний вечір з нагоди 25-річчя Союзу українок, який відбувся у неділю, 27 листопада, в місцевому Будинку культури. Свято розпочалося ярмарком домашньої випічки, канапками, гарячим чаєм та кавою, а також виставкою робіт місцевих умільців, зокрема Ольги Івахів, Павла Перчишина, Софії Перчишин.
Задумом концерту було створити союзянками та їхніми рідними атмосферу родинного свята. Захід розпочався з молитви пароха о. Назарія, після якої незмінна ведуча Союзу українок Галина Наконечна підняла тему ролі жінки в сім’ї та в цілому суспільстві, наголосила на незмінності поглядів та мети СУ — «виховати громадянку у найвищому розумінні, яка виховає патріотів».
Голова Союзу українок у селі Вищі Луб’янки Олександра Левчук за допомогою відео-фотопрезентації познайомила присутніх з діяльністю союзянок.
Місцева сільська голова Надія Біловус, представники ГО «Наша громадська справа», спілки бійців та волонтерів «Сила України» подякували союзянкам за допомогу бійцям на сході.
Політв’язень, репресований Ярослав Перчишин подякував жіноцтву за плідну роботу на благо України, прочитав привітання та вручив дарунок від своєї дочки Ольги Боднар. також союзянки, яка зараз проживає в Нью-Йорку. Попри поважний вік, приїхала на свято, щоб привітати однодумців, колишня голова збаразького СУ Марія Басій.
Далі свято продовжувалося піснями, віршами, танцями. Найбільшою окрасою вечора стали виступи дітей, зокрема вокального шкільного ансамблю «Співаночка» з села Нижчі Луб’янки під керівництвом Ірини Кошіль, дитячого шкільного ансамблю села Вищі Луб’янки (музичний керівник Андрій Мельниківський). Хореограф Соломія Кучма підготувала з учнями місцевої школи декілька танцювальних номерів.
Також діти читали поетичні твори, зокрема Роман Смалюк продекламував вірш «Рідна Україна» своєї прабабусі — союзянки Ганни Зажинської.
Щодо союзянок, то вони презентували пісенні номери. Першою піснею була «Ой у лузі червона калина», яка лунала на зібранні СУ в 30-х роках (точна дата призабута — автор), за що всі присутні отримали доброго прочухана від польської жандармерії. Наступними піснями були: «Сину, качки летять», спеціально написаний для Луб’янок гімн — «Луб’янки, Луб’янки, зелені Луб’янки», «Летів пташок», «Перелаз» і насамкінець Гімн України, який дружно співали всі присутні в залі.
Учасниками Союзу українок у Вищих Луб’янках є переважно місцеві жительки села, багато з яких зараз перебувають за кордоном. На сьогодні активну участь в діяльності організації беруть Олександра Левчук, Марія Тверда, Галина Наконечна, Ольга Перчишин, Ольга Івахів, Люба Пастушенко, Ярослава Васьків, Ірина Смолій, Оксана Костур, Оксана Левчук, Надя Кальба, Олександра Штокайло, Ірина Вербіцька, Марія Сурмяк, Марія Яремусь, Гевко Ганна, Оксана Прокопович, Іванна Прокопович, Соломія Прокопович, Ліда Смалюк, Галина Мінцюк, Ольга Пронкевич.
Всі вони доклали неабияких зусиль, щоб свято пройшло успішно. Хоч на початку було багато сумнівів, невпевненості, навіть думок про те, щоб все перенести або відкласти. Але союзянки попри все не зупинилися та незважаючи на всі страхи і переживання, зробили те, що запланували.
Зараз СУ співпрацює з місцевим суспільним проектом «Інше дозвілля», який підтримується міжнародною програмою «Сусіди 3.0», щоб сприяти позитивним змінам у житті місцевої громади. Союзянки та команда проекту шукають кошти для реалізації задуманого. Перша грошова сума була зібрана під час останнього заходу за рахунок благодійних внесків та виручки з продажу під час ярмарку.
Донедавна я сама не мала ніякого стосунку до роботи СУ, а зараз є активною учасницею їхньої діяльності. Союзянки відкриті до всіх і щиро закликають поповнювати та омолоджувати їх склад. Давайте гуртом піднімати авторитет жінок в українському суспільстві і робити благородні справи для користі громади. Якщо хтось із читачів хоче більше дізнатись про наші цілі або якось підтримати місцевих активістів, просимо звертатись до редакції газети «Народне слово», де вам нададуть потрібну контактну інформацію

Наталя КАЛЬБА,
членкиня Союзу українок c. Вищі Луб’янки

Поширити статтю:

RedTram

Погода, Новости, загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *