Залужанці провели вже другий благодійний ярмарок на підтримку воїнів АТО й закликають збаражан робити так само

Дев’ять тисяч гривень вторгували залужанці на благодійному ярмарку на підтримку воїнів АТО у неділю у Збаражі. Жвава торговиця із розмаїтими канапками, пляцками, пиріжками, гарячими стравами, вином, щедро засмачена різдвяною колядою, розгорнулася пополудні на зупинці «біля танка». Незважаючи на поодинокі оголошення, розклеєні по місту, до яток із частуванням від залужанських господинь зійшлося чимало містян. Ініціаторами проведення чергового ярмарку на підтримку українських воїнів став настоятель Залужанської церкви Преображення Господнього отець Михайло Найко разом із своїми парафіянами.
За словами отця Михайла, на частину вторгованих 15 січня на ярмарку коштів, вони з односельцями вирішили купити одяг для поранених, які перебувають у госпіталях. – Закривавлений одяг, в якому привозять поранених у госпіталь, стає непридатним для подальшого використання, тому ми хочемо купити білизну, спортивні светри, штани, вітрівки. Плануємо використати на ці потреби приблизно п’ять тисяч гривень, також хочу попросити збаражан долучитися і приносити до церкви одяг такого плану з дому, можна вживаний. Ще на півтори тисячі гривень хочемо закупити пластикових відер для фермера і волонтера з Максимівки Михайла Хомишака, який налагодив у селі виробництво вареників та різноманітних солінь для воїнів. На решту купимо тканину і будемо шити білизну, ми вже маємо досвід такого пошиття і знаємо, що це набагато дешевше, аніж купувати готовий виріб у магазині.
Священик безмежно вдячний своїм парафіянам, сестрицям та церковному хору, які завжди його підтримують і часто самі виступають ініціаторами різних заходів та благодійних ярмарків на підтримку воїнів АТО.
Торгувала смаколиками Галина Соснова, допомагала їй Марія Герас. Бідон смачнючого борщу, від якого не залишилося і сліду, зварила Леся Смакула. Ганна Білоус пекла пляцки, смажила пампушки. Чи не найбільше до приготування долучилася Ірина Крисовата разом із своїми співробітниками. Олег Кокайло пригощав усіх закарпатським вином та готував глінтвейн, а також на вогні у чавуній бороні смажив картоплю із салом, яка так засмакувала відвідувачам ярмарку, що смачної смаженої бульби аж забракло. Долучилася до доброї справи і волонтерка Галина Фоміна, яка презентувала 6 літрів домашнього вина. Допомагав ярмаркувати і Василь Казьо, який разом із церковним хором розважав відвідувачів колядою. Любомир Вовчук забезпечив якісне озвучення свята. Усіляко допомагали ярмаркувати і домочадці отця Михайла, зокрема донька Оксана виготовила оригінальні прикраси, якими оздобила слоїчки для зберігання свяченої води. Напередодні Водохреща вироби пані Оксани покупці розібрали за лічені хвилини.
Задоволені ярмарком і покупці. Пані Зоя, що працює у ресторані «Едельвейс», з ярмарку йде з повною коробкою випічки, якою пригощатиме своїх подруг на роботі. – Я сама мешкаю на Залужжі, прийшла підтримати односельців і отця Михайла й подякувати їм за те, що вони організували таке свято для збаражан, де кожен може скуштувати смаколики і водночас допомогти нашим воїнам. Такі акції потрібно робити якнайчастіше, щоб люди не були байдужими. А дівчатам з роботи взяла медівника з чорносливом, сирні пампушки, булочки з яблуками, − думаю, їм смакуватиме, – ділиться враженями пані Зоя.
Приклад залужанців так надихнув пенсіонерку, колишню вчительку збаразької другої школи Володимиру Студницьку, що жінка теж хоче бути корисною і допомагати воїнам. Пані Володимира переконана, що якщо на волонтерство знаходять час ті, що працюють, то можуть це робити і пенсіонери, у яких вільного часу більш ніж достатньо. Жінка закликає усіх ветеранів освітянської галузі, які можуть і хочуть допомогти війську, зголошуватися у другу Збаразьку одинадцятирічку. Зі слів Володимири Луківни, на базі другої школи вони могли для початку хоча б ліпити вареники, щоб на Великдень ветерансько-освітянськими варениками і пасками ласували хлопці на війні.
Смакує шматочком піци 12-річний збаражанин Володя. На ярмарок він завітав разом із бабусею Марією Мартинівною. Про торговицю дізналися із Інтернету. – Куштуємо з внуком піцу, оцінюємо людську працю, увесь асортимент запропонованих частувань. Завжди відвідуємо такі заходи, з радістю даємо гроші, адже точно знаємо, куди вони підуть. Ми колядуємо у теплих хатах, а хлопці змушені зустрічати свята в холодних окопах. Можна багато говорити, але немає підгрунття тому всьому, – з сумом у голосі констатує Марія Мартинівна, – маю єдине бажання – щоб війна якнайшвидше закінчилася.
Одинадцятикласниці другої школи і члени районного осередку ГО «Сокіл» Таня Крисовата та Олена Зінкевич теж тут. – Минулого року ми теж організовували благодійний ярмарок, але він не був таким масштабним, як цьогорічний, – ділиться спогадами Таня. За її словами, цьогоріч разом із батьками – Іриною та Іваном на ярмарку займалася організаційними питаннями та їх реалізацією. – Батьки готували картоплю, частування, вино для глінтвейну привезли із Закарпаття, – продовжує дівчина. – Вважаю, що після різдвяних свят бійці на фронті потребують нашої уваги та допомоги не менше, а навіть більше, ніж на свята, – вважає вона.
Смакує із сином гарячим борщем волонтерка Галина Фоміна. Жінка схвалює ініціативу залужанців і закликає збаражан бути активнішими й проводити подібні ярмарки частіше і за різних потреб.
Родиною на благодійний ярмарок прийшов і Юрій Бутрин, усім членам його сім’ї дуже сподобалося на святі і частування, і атмосфера. Дружина Юрія пані Ірина, разом із мамою Ларисою висловили побажання, щоб наступного разу про такі заходи було більше інформації, реклами, щоб залучити до шляхетної справи – збору коштів для воїнів АТО якомога більше людей. – Було б добре, щоб священики про благодійний ярмарок оголосили у церквах, прийшло б значно більше людей, – вважає жінка. З а її словами, неабияк прикрасили б свято різдвяні вертепи, що теж дало б змогу залучити більше відвідувачів і відповідно коштів. – При кожній церкві Збаража на Різдво був організований вертеп, було б добре зібрати їх усіх тут на ярмарок. Задоволення і користь від такого поєднання була б безперечна, – пропонує раціоналізаторські рішення жінка.
Теж з родиною ярмаркує волонтер ГО «Побратими Тернопілля» Ярослав
Ратушний. Чоловік прийшов підтримати залужанців, які постійно їм допомагають формувати передачі на Схід. Нині скуштувати частування та віддячити залужанцям словами та коштами прийшов він. А от сину Ярослава Владиславу найбільше засмакував борщ і пампушки з часником. Закономірно, що найбільше частуванню тішилися діти, особливо дворічний залужанець Макарчик, який, сидячи на санках, залюбки наминав картоплю і попивав борщик з рук своєї мами Марини.
Залужанська громада разом із своїм парохом отцем Михайлом допомагає армії вже три роки. З початку російсько-української війни вони активно долучилися до волонтерського руху. Чого тільки не робили – купували бронежилети, сто пар теплих зимових чобіт, шили військовим білизну, прапори. Торік організували аналогічний ярмарок на вулиці Лесі Українки, під час якого зібрали 3 тисячі гривень. Жодне святкування Дня міста чи іншого свята у райцентрі теж не відбувається без участі вправних господинь із Залужжя, які використовують кожну можливість, аби заробити кошти для воїнів, і закликають інших наслідувати їхній приклад.
Отець Михайло має талант залучати до волонтерства, − скрізь, де він служить, парафіяни, натхнені його прикладом та завзяттям, включаються в роботу. Активними волонтерами є його парафіяни у Кобиллі. На сім тисяч гривень кобиляни закупили ліків та медикаментів, якими міністерство оборони не забезпечує ЗСУ, але в яких є нагальна потреба на передовій. Таку чималу суму грошей церковному вертепу села Кобилля вдалося зібрати під час цьогорічного Різдва. Люди, не вагаючись, вирішили віддати ці гроші на допомогу українським захисникам. Напередодні Нового року благодійний ярмарок відбувся і у Залужанській школі, де на вторговані кошти, а саме на сім тисяч гривень, закупили воїнам шкарпетки.
Парафіяни з отцем Михайлом про українських захисників не забувають ніколи, впродовж року ліплять вареники, печуть тістечка, пиріжки, готують соління, на перший заклик настоятеля приносять до церкви необхідні продукти, одяг, білизну, шкарпетки, формують посилки на фронт. Щоб на свята потішити бійців домашніми паштетами та копченостями, які теж на волонтерських засадах виготовляє Валентина Кушнір, залужанці переробили кільканадцять свиней, які купували за власні кошти. А із свинячого сала, якого завжди багато приносять люди, жінка готує смачнючу гуцульську ковбасу, яка дуже смакує хлопцям на фронті. От і минулого Великодня жителі Залужжя самостійно відправили бійцям на Схід у місто Констянтинівку Донецької області великодні частування. Через посередництво збаразьких волонтерських організацій залужанці регулярно передають бійцям продукти харчування, консервацію, закрутки, овочі, фрукти, мед.
– Ми навіть не очікували, що нам на ярмарку вдасться зібрати таку велику суму, – тішиться отець Михайло. – Дуже вдячний усім, хто готував, організовував, брав участь у ярмарку, усім гостям за їхні щедрі пожертви. Хотів би закликати усіх краян переймати від нас естафету і організовувати благодійні ярмарки у своїх селах, на міських вулицях та парафіях. Головне – об’єднати зусилля, не бути байдужими, і Господь нам обов’язково поможе здолати ворога, – закликає збаражан діяти отець Михайло Найко.

Наталка ПАРОВА

Поширити статтю:

RedTram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *