У Збаражі буде пам’ятник Героям Небесної сотні

Четверті роковини розстрілів на Майдані збаражани хочуть вшановувати не біля символічної стели пам’яті, яка розміщена на майдані Івана Франка, що ліворуч від пам’ятника Каменяру, а біля справжнього меморіалу, який впродовж року має бути споруджений у Збаражі.
Думки, які вже котрий рік народжувалися в головах більшості краян, у третю річницю масових вбивств майданівців під час Революції Гідності на могилі Устима Голоднюка озвучила громадська діячка, вчитель історії другої Збаразької одинадцятирічки Марія Багрій під час поминальних заходів з вшанування Героїв Небесної сотні, які у понеділок, 20 лютого, відбувалися у райцентрі. Вона повідомила що відомий збаразький архітектор Юрій Вербовецький вже розробив проект пам’ятника. Для того, щоб його втілити у життя, необхідно погодити з міською радою місце та зібрати кошти на його виготовлення та встановлення. Для збору коштів на спорудження пам’ятника героям Небесної сотні у Збаражі Марія Багрій запропонувала створити Фонд Небесного Воїнства. А щоб уникнути можливих спекуляцій щодо прозорості його діяльності, пропонує, щоб даний фонд очолили матері Героїв – Ірина Кінах(мати Устима Голоднюка), Оксана Войтович(мати Назара Войтовича) та вдова Героя АТО Юрія Горайського – Наталя Горайська. – Те, що зробили для нас і для України Герої Небесної сотні, пожертвувавши своїм життям тоді, три роки тому на Майдані – неможливо оцінити і виміряти, і це ненормально, що маючи у районі двох Героїв Небесної сотні, ми не маємо у місті жодного пам’ятника для їх вшанування, – наголосила Марія Багрій. – Переконана, що кожен збаражанин вважатиме за честь по мірі можливості долучитися своїми коштами до того, щоб пам’ятник Небесній сотні у Збаражі таки був, і щоб у четверту річницю пам’яті за Героями Небесної сотні ми так само велелюдно, як сьогодні, зібралися біля пам’ятника на їхню честь, – підсумувала вона.
Профінансувати спорудження та встановлення пам’ятника Героям Небесної сотні зголосився присутній на поминальних заходах народний депутат України Михайло Головко, але зауважив, що доцільніше, щоб майбутній пам’ятник об’єднав подвиг та героїзм у боротьбі за українську незалежну державу як героїв Небесної сотні, так і героїв АТО. – Озвучте ціну, на громадських слуханнях узгодьте із міською радою місце та проект пам’ятника, а ми готові профінансувати його спорудження та встановлення вже до цьогорічного Дня Незалежності, – обіцяв на могилі юнака у блакитній касці народний обранець.
Ідея спорудження пам’ятника захопила голови збаражан, і люди почали розмірковувати, де найкраще було б його розмістити. Так, на переконання голови районної Управи Братства вояків ОУН-УПА Ярослава Бреги, майбутній пам’ятник доцільно встановити поблизу Хреста пам’яті, що знаходиться у підніжжі школи імені Івана Франка, де навчався Устим Голоднюк. Пан Ярослав переконаний, що, крім пам’ятника, там варто розмістити Алею Слави. – Там є достатньо місця, щоб на Алеї Слави вшанувати усіх, хто віддав життя за волю України, і для Героїв Небесної сотні і для новітніх – героїв АТО, – вважає пан Ярослав.
За словами Марії Багрій, на даний час їй відомо про чотири місця, де б збаражани воліли бачити пам’ятник Небесній сотні. – Перше місце там, де озвучив Ярослав Брега, біля Хреста пам’яті репресованим, друге – навпроти через дорогу у парку Бурляя, де вже знаходяться два меморіали – воїнам-інтернаціоналістам(афганцям) і ліквідаторам та жертвам аварії на ЧАЕС. Третє місце – в районі податкової інспекції, де поблизу підйому на Замкову гору встановлений хрест. І наразі четвертий варіант, який, до речі, передбачений у проекті архітектора Юрія Вербовецького – на схилі, одразу за турникетами, як підійматися сходами до другої школи, – розповіла пані Марія. – Названі мною місця не остаточні, збаражани можуть долучатися і пропонувати, де, на їхню думку, встановити пам’ятник Героям було б найкраще, так само і те, чи має бути це пам’ятник лише для увіковічнення Героїв Небесної сотні, чи ще й для Героїв АТО. Усе вирішуватимуть збаражани на громадських слуханнях, але я знаю одне, що яким би не був цей пам’ятник, де б не стояв, він повинен бути помітним, не загубитися і мати довкола себе достатньо місця, щоб біля нього можна було проводити велелюдні заходи, – переконана Марія Багрій.

Наталка ПАРОВА

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *