Довгожданого миру люди просили під час Хресної ходи

 

Сотні мешканців міста і навколишніх сіл зібрала Хресна хода вулицями Збаража, яка відбулася минулої неділі, дев’ятого квітня, у свято Входу Господнього в Єрусалим. Багаторічна традиція такої спільної молитви у часі Великого посту за участю священиків Збаразького деканату УГКЦ, семінаристів Тернопільської вищої духовної семінарії уже стала визначною подією у духовному житті місцевих християн і знайшла багато прихильників з різних церков і конфесій краю. Цьогоріч очолив Хресну дорогу ректор семінарії Всесвітліший отець Іван Римар.
О 16-ій годині процесія вирушила від церкви святого Юрія Переможця до церкви Христового Воскресіння і тривала майже три години. Першими хрест на свої плечі взяли священики, а далі одні одних змінювали представники церкви св. Юрія, парафіяни церкви св. Петра і Павла, що у селищі цукрозаводу, освітяни, працівники комунальних підприємств, Укрпошти, Телекому, медпрацівники, представники міської та районної рад, райдержадміністрації, держслужбовці, батьки і рідні Героя України і Небесної сотні Устима Голоднюка, учасники і волонтери АТО, військові, репресовані, політв’язні, працівники сфери соціального захисту, казначейства, Пенсійного фонду, «Збаражгазу», Збаразького РЕМу, ТОВ «Скіфія», Збаразького АТП-16140, чоловічий хор церкви Христового Воскресіння, представники церкви Христового Воскресіння.
Слухаючи фрагменти Євангелія та короткі проповіді, розважаючи над Страстями Христовими, дорослі та юні зосереджувались на власних думках, переживаннях, роздумах. Усі разом щиро молились за те, щоб нарешті Україна перемогла у війні, щоб встановився такий жаданий мир, водночас кожен робив іспит власної совісті: чи наблизив він цей мир своєю поведінкою, чи використав час посту для того, щоб стати ближчим до Христа, чи навпаки витратив благодатну нагоду на непотрібні і шкідливі речі. Слова розважання Хресної дороги, які врівноваженими голосами читали семінаристи, знаходили відгук у кожному серці. Хтось у них черпав заспокоєння у своїх стражданнях, інший несподівано для себе робив відкриття про скоєні ним помилки відносно ближніх, став глибше розуміти і відчувати багато разів почуте, але не усвідомлене раніше слово Боже, до когось прийшло натхнення помолитись за чиюсь долю чи подякувати Богу за все, що він послав, за життя та благословення. Промовляючи молитви на кожній стації, учасники ходи не лише просили у Господа, щоб послав ту чи іншу чесноту, допоміг у тій чи іншій ситуації, а й освячували цим навколишній простір пройденого маршруту. Загалом Хода пролягала вулицею Чорновола, біля ЗОШ №2, біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, біля лемківської каплички, костьолу, повернула до церкви Успіння Пресвятої Богородиці та через центр до храму Господнього Воскресіння. Тут християни мали змогу прихилити голову до Хреста, та скласти пожертви для воїнів АТО. Ректор духовної семінарії отець Іван Римар висловив щиру вдячність усім, хто взяв участь у Хресній дорозі, чим засвідчив свою щиру любов до Господа, зніс молитву за встановлення миру в Україні, за здоров’я українських воїнів, за щасливе майбуття України.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *