Збаражанин Тарас Нємий пов’язав долю з музикою та виховав плеяду музикантів-трубачів

10 квітня поважному збаражанину, викладачу музичної школи, багаторічному керівнику та диригенту народного аматорського духового оркестру Збаразького РБК Тарасу Нємому виповнюється 75 років.
Шлях цього чоловіка до професії музиканта був нелегким, і всьому, чого досяг у житті, він завдячує лише власній працелюбності, цілеспрямованості і, звісно, таланту, хоч про це ювіляр воліє скромно промовчати.
Тарас Нємий народився у Збаражі. Дитинство його припало на роки Другої світової війни. Сім’я жила бідно, як і більшість інших, батьки тяжко працювали у приміському колгоспі. Тісна хатина не могла вмістити усіх членів родини, тож малому Тарасові влітку доводилося спати на горищі.
− Музикантом мріяв стати змалечку, − розповідає пан Тарас. − Мій тато Михайло чудово грав на скрипці, хоч і був самоуком, я захоплювався його грою, певно тому і обрав саме цей шлях.
Тож хлопець одночасно закінчив дві школи − загальноосвітню та музичну − по класу баяна і труби, потім продовжив навчання у Тернопільському музучилищі.
− Вчитися було важкувато, − згадує Тарас Михайлович, − але не через навчальну програму, а через нестатки. Щоб якось зводити кінці з кінцями, на канікулах підробляв на тарному комбінаті.
Після закінчення училища 20-річний музикант почав працював у Збаразькій музичній школі.
Тарас Михайлович дуже тішиться, що багато його вихованців пов’язали своє життя з музикою. Він досі спілкується з ними, цікавиться, як склалися їх долі. Тарас Нємий з гордістю розповідає, що його учень Юрій Комендант працює у Львівській консерваторії, Ігор Шаварський 36 років грав у симфонічному оркестрі Одеського оперного театру, Назар Стах працює артистом президентського оркестру, а Сергій Гаврилюк, закінчивши Київську консерваторію, працює артистом-валторністом у м.Кошіце в Чехії. Серце вчителя зігріває вдячність його випускників. Хоча вони роз’їхались по різних куточках України та закордону, однак, буваючи у рідному Збаражі, обов’язково навідують свого наставника.
Предмет особливої гордості Тараса Нємого, дітище, якому присвятив багато років копіткої творчої праці, − дитячий духовий оркестр, організований ще у 1963 році, у перший рік роботи у Збаразькій музичній школі. Колектив не раз ставав призером обласних оглядів, а в 1988 році зайняв перше місце серед 62 музичних шкіл області.
Більшість дітей, які навчалися по класу труби у Тараса Нємого, продовжили музичну освіту в музучилищах, консерваторіях, інститутах культури, грали у професійних оркестрах, здобували високі відзнаки у республіканських та міжнародних конкурсах.
Як викладач-педагог по класу труби в музичній школі, як організатор і диригент дитячого духового оркестру, педагог заслужено користувався великою повагою учнів, їх батьків, був авторитетом обласного масштабу. Тарас Нємий був членом методичної комісії, створеної при Тернопільському музучилищі для надання методичної допомоги музичним школам області. Музикант також брав участь у конкурсі молодих диригентів-духовиків.
Крім викладацької роботи в музшколі, Тарас Михайлович більше 45 років був активним учасником самодіяльного оркестру народних інструментів (партія баяна, труби, ударних інструментів). Як невтомний музикант, Тарас Михайлович, паралельно з викладацькою діяльністю організовував духові оркестри в Збаразькій школі-інтернаті, в селі Вищі Луб’янки, на тарному комбінаті.
Про високий професіоналізм Тараса Нємого свідчить хоча б такий факт: всього за чотири місяці він підготував з вихованців школи-інтернату духовий оркестр, який з неймовірним успіхом виступав на масових заходах, зокрема на першотравневій демонстрації, зігравши дуже складні похідні марші.
У 1967 році Тарас Михайлович створив при Збаразькому РБК аматорський духовий оркестр, у складі якого було понад 30 музикантів. Це ще одне свідчення неабияких організаторських здібностей музиканта та його палкого бажання розвивати на теренах Збаражчини духову музику.
В репертуарі колективу оркестру була музика з опер, драм, балетів, полонези, в’язанки на теми стрілецьких і повстанських пісень, більше 10 маршів, вальсів, понад 20 українських народних пісень. Оркестр неодноразово ставав дипломантом та лауреатом оглядів-конкурсів. У 1977 році збаразьким духовикам вручено Диплом переможця Республіканського огляду творчих колективів, а в 1986 році − присвоєно звання «народний аматорський оркестр». У скарбничці відзнак оркестру − Диплом військово-оркестрової служби, подяка Міністерства культури, подяка і ювілейна медаль Української Православної Церкви Київського Патріархату. Духовий оркестр Збаразького РБК провів майже 50 марш-парадів в Тернополі, Чорткові, Козові, Збаражі, брав участь у десятках, якщо не сотнях урочистих знакових заходів на теренах Збаражчини і Тернопілля.
Тарас Нємий шкодує, що через низку прикрих обставин духовий оркестр припинив роботу. Адже він разом з колективом плекав творчі плани, а найбільше мріяв створити муніципальний духовий оркестр.
Я переконаний і думаю, що зі мною погодяться багато земляків, що за багаторічну і багатогранну творчу працю для блага громади Тарас Михайлович Нємий заслуговує присвоєння почесного звання «Заслужений працівник культури України» та звання «Почесний громадянин Збаража».
Тарас Михайлович, безмежно відданий музиці, прищепив любов до неї своїм дітям. І син, і дочка стали професійними музикантами. Сергій − викладач Збаразької музичної школи, Галина − артистка хорової капели «Думка». Дочка Галини − 15-річна Олександра, внучка Тараса Нємого, у конкурсі піаністів музичних шкіл Києва зайняла друге місце, а в міжнародному конкурсі за участю представників 44 країн визнана переможцем. Дівчина вже сама пише музичні твори і своє майбутнє також пов’язує з музикою.
До слова, у родині Нємих уже є десять музикантів та композитор.

Володимир КРАВЧУК,
вчитель історії та музики

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *