Рукодільниці із Збаразького РЦЗ запевняють, що їхнє хобі дарує наснагу і вселяє віру у кращу долю України

Українська вишивка, самобутня і унікальна, разом із народною піснею вже тисячі років залишається споконвічним атрибутом українства, його потужним оберегом і генетичним кодом – незнищенним і непереможним, нерозгаданим і магічним, здатним розповісти про нас більше, ніж усі енциклопедії світу.
У вишивці закодована наша доля і цілий Всесвіт, українська душа і дух. Немає жодного вбрання,яке б так пасувало українцям, в якому ми почувалися б органічніше, ніж у вишиванці, немає такої хати, де б не було вишитої сорочки. А скільки віршів та пісень присвячено вишитим на полотні орнаментам, скільки цих автентичних та осучаснених орнаментів-візерунків прикрашає архітектурних споруд, будинків, предметів побуту, взуття, одягу і безліч всього, створеного руками людини, яке годі перелічити. Елементи вишивки популярні не лише в Україні, а й далеко за її межами, де вишиття давно у тренді. Традиційна українська вишиванка активно використовується маститими кутюр’є для створення нових колекцій та брендів та зайняла почесне місце у гардеробах найзапекліших модниць світу.
Любов українців до вишивки поділяють мільйони людей по всій планеті, а завдяки Всесвітньому дню вишиванки кожного року людей у вишитих сорочках стає все більше. У третій четвер травня вишиванки надягаються політики, співаки та звичайні люди по всьому світу.
І хоча сучасний ритм життя вимагає від жінки бути успішною у всіх сферах, як суспільного так і особистого життя, українки все частіше із задоволенням беруться до рукоділля і так само, як їхні прабабусі, власноруч вишивають сорочки усім своїм рідним. Ціла плеяда таких майстринь-рукодільниць, закоханих у вишиття, працює у Збаразькому центрі зайнятості. І хоча професійні обов’язки жінок далекі від мистецтва, але так само, як у вишитті, вимагають витримки і терпіння. Тому не дивно, що саме у вишитті працівниці РЦЗ знайшли свою віддушину, яка допомагає зняти повсякденну втому і стрес, розслабитися і переключитися на інший вид діяльності, який приносить не лише психоемоційне розвантаження та душевний катарсис, але й суто з прагматичної точки зору забезпечує красивими, енергетично зарядженими речами усю родину, що теж неабияка економія, з огляду на те, якими дороговартісними є вишиті речі ручної роботи, якщо їх купувати.
Є серед рукодільниць-аматорів і справжній майстер народних промислів Наталя Гуль, яка допомагає колегам із розробкою схем для вишиття, хоча, за словами майстрині, не вона, а її колеги по роботі надихнули її зайнятися вишивкою. Пані Наталя вишиває хрестиком більше 10 років в різних техніках, на гобелені, вишиває картини, сумочки, сорочки, скатертини. На цьогорічній виставці майстриня презентувала, крім старих робіт, дві нові вишиті чоловічі сорочки. Одна – геометричний візерунок у синьо-жовтих тонах, інша – характерна галицька вишивка. З реконструкції стровинного узору вийшла нова оригінальна вишиванка в жовтогарячих, помаранчевих, червоних і зелених відтінках вишиття.
Вже не перший рік у Всесвітній день вишиванки працівники Центру зайнятості не лише самі приходять на роботу у вишиванках, а й організовують в приміщенні Центру традиційну виставку вишивки. Ось і цього року жінки прикрасили своїми вишитими у різних техніках роботами величезний стенд. – Чого тут тільки немає, – і рушники, і серветки, і сумочки, і сукні, і навіть одна вишита краватка, але найбільше вишитих сорочок, як чоловічих, так і жіночих, – розповідає провідний фахівець відділу активної підтримки безробітних районного центру зайнятості Світлана Пачковська, яка доречі, є ініціатором виставки. – Загалом на виставці понад сорок робіт, вишитих нашими працівниками, – продовжує розповідь пані Світлана. Є серед них і сучасні, і старовинні вироби, які передаються у спадок від бабусі до матері і доньки.
Розмаїті виставки у збаразькому Центрі зайнятості проводять часто, оскільки працівники цього закладу вправні господині і рукодільниці, яким під силу вишивати не лише сорочки, а й картини. Опанували дівчата і різні техніки оздоблення великодніх яєць за допомогою аплікацій із кольорового паперу, бісеру, розмальовуючи фарбами, так і сучасній техніці – декупаж.
Споглядаючи усю цю вишиту красу, помічаєш, що працівниці Центру не лише забезпечили виставку цікавими роботами, а й самі вбрані в оригінальні вишиванки, вишиті сукні, оздоблені мережками, бісером та розмаїтими узорами, як автентичними, притаманними Галичині та Волині, так і сучасними стилізованими. З усього видно, що вишивати тут люблять, і проведення виставки для них не заради галочки, а душевна потреба.
Марія Барабаш до Дня вишиванки одягнула столітню вишивану сорочку, яку з гордістю демонструє колегам. Дві Оксани – Пташинська і Стецько обрали сукні у різних відтінках білого кольору, які містять лише один чи кілька вишитих візерунків. У Оксани Пташинської – витончений квітковий орнамент з насичено червоними ружами, а у її колеги – велика вишита бісером троянда з листям та стеблом. Наталя Заремба теж в обновці – вишиту бісером сорочку їй подарувала кума на ювілей. Наталя Олексюк і сама вбрана у вишитий костюм, і для виставки принесла власноруч вишиті сорочки своїх рідних – чоловіка і двох доньок.
Наталя Чорна, так само, як і Оксана Стецько, Наталя Козій вишивають з дитинства, останнім часом надають перевагу вишиваню бісером, тому закономірно, що усі колежанки одягнені у вишиванки, щедро прикрашені бісерними візерунками, як правило, різноманітними квітами. У сорочці з бісерними квітами нині і Світлана Пачковська. Люба Бродецька у віночку, заквітчана пастельно-рожевими ружами показує білосніжно-ніжну сукню, з витонченим геометрично-квітковим візеруночком, який оперізує цей виріб по талії, ширшою стрічкою на грудях та дрібненькою окантовкою довкола манжетів та понизу сукенки. Це плаття жінка вишила доньці на 16-річчя. Ще один виріб, який подобається не лише їй, а й чоловікові, для якого він і був придбаний у відомої збаразької вишивальниці – вишита гладдю чоловіча сорочка. На ній зображені ніжно-зелені і соковито-салатові дубові листочки та жолуді. А ще показує жінка вишиту краватку, яку її чоловікові вишила бабуся. Усі працівниці Центру зайнятості запевняють, що вишивка у їхньому житті невипадково, і кожну вільну хвилину вони присвячують саме улюбленому хобі, яке дає наснагу для життя, роботи, і наче кольорові нитки на вишитті розфарбовує світ яскравими барвами, додає віри, що все буде добре у родині кожного з нас і в державі.

Наталка ПАРОВА

Поширити статтю:

RedTram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *