У Травневому започаткували діяльність Мистецьких резиденцій імені Назарія Войтовича

Початок літа знаменується у Травневому особливою датою – Днем пам’яті від дня народження Героя Небесної сотні, Героя України – Назарія Войтовича. Вже три роки поспіль шкільна молодь і громадськість села проводять цей день особливо: у перший рік біля школи за ініціативи батька Назарія постав пагорб Гідності, біля входу в школу – барельєф юному Назарчику і спортивний майданчик. Наступного року в єдиний ансамбль вже створені минулоріч об’єкти об’єднав сквер «НАЗАР І Я», а на могилі височить пам’ятник наймолодшому Герою Небесної сотні у бронзі і граніті. Цьогоріч ентузіазмом Юрія Войтовича і всіх небайдужих людей з цілої України в Травневому започатковано діяльність Мистецьких резиденцій імені Назарія Войтовича, а це велика і багатовекторна робота, яку координує мисткиня зі столиці Людмила Ничай, ну а за облаштування двоповерхового будинку під резиденції взявся знову ж, невтомний і з творчим замислом, Юрій Войтович. За короткий час зумів знайти кошти і об’єднати майстровитих людей навколо для здійснення значного і незвичного проекту.
Другого червня вранці на могилі Назарія Войтовича поминальну панахиду служили отці Петро Біляшевич, Олексій Боднарчук та Роман Сливка за участю значної кількості гостей і жителів села. Серед гостей були присутні відомі художники, молоді люди, школярі з району і області, які потім брали участь у конкурсі-пленері мистецької майстерності і літературно-музичній присвяті до дня народження Назарія Войтовича. Присутні були і представники районної влади, голова ОДА Степан Барна, який у своєму виступі висловив надію на те, що загибель Героїв не є марною.
Після цього на подвір’ї школи з імпровізованої сцени з вітальним словом до присутніх звернулись Галина Федун — куратор мистецької спілки області, Євген Удін, Заслужений художник України, які запевнили присутніх, що горді тим, що представляють разом із іншими митцями всіх творчих людей нашого краю з нагоди присвяти до дня народження Назарчика і всі свої доробки залишать в мистецьких резиденціях і стінах школи. Також на свято завітав незмінний опікун нашого освітнього закладу народний депутат України Михайло Головко, який надав допомогу коштами на облаштування мистецьких резиденцій та організації вшанування пам’яті юного Героя. Він привітав усіх, хто бере участь у цій присвяті, і наголосив, що тільки активною і спільною роботою ми зможемо досягти всіх тих бажаних змін для нашого життя і процвітання України.
Досвідчені і юні художники облюбували собі місця для творчості по всій території села, і роботи вийшли дуже колоритними і барвистими. Тепер вони будуть милувати око відвідувачів школи і резиденцій. Переможцем конкурсу-пленеру з мистецької майстерності юних художників стала учениця Стриївської школи Христина Чорна.
Літературно-музична присвята розпочалась виступами травневських школярів та проникливими словами про «Світловолосого, із життєдайним поглядом юнака, із добрим та відкритим серцем, люблячою душею. Хлопець, який умів дивитися та іти вперед, прориватися крізь бурі та перепони, перемагати труднощі, любити рідний дім, батьків, друзів. Назарій умів бути надійним другом: ділитися, підтримувати у скрутну хвилину, радіти чиїмись досягненнями, співчувати у біді.
Молода запальна душа захотіла змінити світ навколо себе на краще, красивіше, з хорошим добробутом, чесне, справедливе, світле та безкорисливе життя.
Назарію виповнилось би 21, і він усміхається до нас із світлини, він усміхається нам із Небес, бо тільки там може перебувати душа героя, який віддав своє життя задля щасливого майбутнього своїх товаришів, односельців, краян. У такому юному серці жила справжня Україна. От де вона могла поселитись!.. У такому чистому серденьку, де живе справжня любов до Батьківщини.
Молодий, запальний, завзятий, захотів перемін, відважився, не слухаючи нікого, поїхав і… перемінив… На сьогодні ми справді бачимо вже багато змін: і в державі, і в суспільно-політичній діяльності, і навіть навколо нас, в його маленькій батьківщині».
Вірш «Матусю, пам’ятай мене живого» Світлани Бояркевич з глибоким співпереживанням читала Галина Парастюк — організатор літературно-музичної композиції «Назар і Я».
Але живе надія… така ж, як і в Назарія Войтовича, – надія на краще майбутнє України. А вона у нас одна-єдина, неподільна, рідна… із запахом материнського молока, свіжим подихом повітря, ласкавим промінчиком сонця, мелодійним співом солов’я, із теплом людських сердець, лагідною колисковою та батьківською настановою…
У мистецькому дійстві виступили учні Травневської ЗОШ І-ІІ ст. імені Назарія Войтовича, Шимковецької, Зарубинської, Стриївецької, Максимівської загальноосвітніх шкіл та Збаразького районного будинку дитячої та юнацької творчості. Також низку пісень на високому рівні виконав народний аматорський хор села Кобилля, виступ якого зорганізував отець Михайло Найко.
Після декламування Наталією Кузіною вірша «Коли сини збирались на Майдан» велично зазвучав духовний Гімн України «Боже великий єдиний»
Місцеві господині частували всіх охочих дуже смачними, з різними начинками, варениками,  багатим українським борщем і запашним фруктовим узваром, які приготували за щиросердечної допомоги директора ТОВ «Поділля» Василя Щурка, підприємців Віталія Качмарика та Олександра Ковальчука.
Велика подяка всім, хто долучився до такого багатогранного вшанування пам’яті нашого Назарія – Галині Парастюк, Андрію Козію, Марії Оверко і всім педагогам школи.

Василь ОВЕРКО, директор Травневської ЗОШ

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *