Майстерня Вербовецького – володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу

Мабуть, кожен, хто відвідав останнім часом Збаразький замковий палац, був зачудований красою та неперевершеністю його внутрішнього вигляду, який змінився докорінно, до невпізнання. А попрацювали над цим чудовим перетворенням нашої перлини на лише працівники Національного заповідника «Замки Тернопілля», реставратори, а й місцеві архітектори із «Архітектурної майстерні» під керівництвом Юрія Вербовецького, за що отримали високу нагороду. Наприкінці червня, напередодні свого професійного свята, у київському будинку архітектора їм вручили Гран-прі і першу премію щорічного Всеукраїнського Конкурсу Міжнародного Союзу Архітекторів і Національної спілки архітекторів України на кращий інтер’єр року «ІНТЕР’YEAR 2017» за проект «Інтер’єри Палацу князів Збаразьких XVII ст. в м. Збараж Тернопільської області».
– Приємно, – відзначив керівник проекту Юрій Вербовецький, – що вручали пам’ятну відзнаку такі поважні люди, як організатор конкурсу кандидат архітектури, доцент, лауреат Державної премії в галузі архітектури, завідувач кафедри інтер’єру Науково-навчального інституту аеропортів Національного авіаційного університету Олена Олійник та президент Національної спілки архітекторів України Володимир Гусаков. Ми пишаємось тим, що наш проект визнаний найкращим серед дванадцяти, які були представлені фахівцями з різних міст України. Проект створений не лише у співавторстві з архітектором Тетяною Грабар, дизайнером Сергієм Сірим, а й за підтримки багатьох інших людей, зокрема колег з «Архітектурної майстерні» Андрія Вербовецького, претендента на вступ до Національної спілки архітекторів Тетяни Онищук, Вікторії Боженко. Велику роль у перемозі проекту зіграли професійні фото Лесі Лупійчук, які високо оцінило журі конкурсу.
Це уже друга нагорода митців за проекти палацових інтер’єрів. За «Зелену» і «Жовту» вітальні, які були спроектовані і облаштовані у Замку у 2006-2008-му роках, вони отримали польську премію «KRYSZTALOWA CEGLA».
Роботу над вивченням історії побудови палацу Юрій Вербовецький розпочав ще у 1994-ому році. Перечитав цілі купи документів, праць київських науковців, які ще у 60-их роках досліджували дану тему, розкопуючи руїни, перелопатив архіви як в Україні, так і в Кракові та Варшаві, щоб достеменно довідатись, яким же насправді у первісному вигляді був Замковий палац у Збаражі, спроектований італійським майстром Вінченцо Скамоцці. Здобутий багаж знань і став основою для роботи над проектом, який замовив пану Юрію генеральний директор Національного Заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура.
– Даний проект розроблений для реставрації та пристосування частини існуючих приміщень палацу, пам’ятки архітектури – замку XVII ст. в Збаражі під експозиційні зали інтер’єрів панських покоїв XVII-XVIII ст.,– відзначив Юрій Вербовецький. – Як ми знаємо, наш замок – одна з унікальних пам’яток архітектури, яка поєднує в собі риси оборонної та палацової архітектури епохи ренесансу. Будівельна історія Палацу поділяється на три етапи. Початково він був збудований повністю за концепцією проекту видатного італійського архітектора Вінченцо Скамоцці, пізніше його перебудовували наступні власники – спочатку князі Вишневецькі, а згодом – Потоцькі. Метою проекту є відновлення естетичних, архітектурних та матеріальних цінностей пам’ятки. Концепція проекту полягала в тому, щоб в сучасних експозиціях палацу створити атмосферу середньовічного помешкання, в якому проживали такі заможні родини, як князі Збаразькі, Вишневецькі та Потоцькі. Оздоблення стін, стель, підлог, наповнення меблями, творами мистецтв та предметами побуту розроблялось так, щоб кожне приміщення відповідало функціональному призначенню, яке було 400 років тому.
Тож кожен, хто потрапляє у палац, одразу бачить, яким був побут тодішнього панства. Уже наближені до автентичних приміщення «Вестибюлю», на стінах якого вивішені портрети історичних постатей, панські «Вітальні», де стоять великі дубові столи зі срібним посудом XVIIст., «Оливкова» та «Блакитна» їдальні, із спеціально вбудованими у стіни дубовими шафами на тих місцях, де вони були раніше, за життя князів. Далі «Аркова галерея», яку відтворили на місцях радянських бетонних стовпів. За нею був модний тоді «італійський дворик». Залишки його виявлено у приміщенні замку за автентичним замощенням та п’ятьма арками. Знайдено місце, де був у дворику і фонтан, також панська гардеробна. У Арковій галереї ще, правда, не зроблена стеля, яка має бути із дерев’яних кесонів, як і скрізь у палаці. Є тут і «Каретна», і «Зал історії замку» з великим макетом. На другий поверх ведуть відбудовані кам’яні сходи. Експозиції другого поверху починаються з «Верхньої аркової галереї», далі відкривається вхід у «Мармуровий хол», в якому є різьблені з зеленого мармуру каміни, портали та герб кн. Корибутів –Збаразьких. За тодішньою традицією, в кожному залі повинен був бути герб. Тому спершу на стінах кімнат були герби князів Збаразьких, а зі зміною власників, звичайно, змінювалась геральдика. Найбільш захоплююче враження на відвідувачів справляє «Білий камінний зал прийомів», в якому привертає увагу чотириметровий камін з гербом кн. Корибутів – Вишневецьких, відтворений в стилі пізнього французького ренесансу, важкі дерев’яні стелі та ліпний з рослинним орнаментом фриз. Це найбільший зал в усьому палаці, він має п’ять входів під арками, чотири входи з кам’яним обрамленням та п’ять вікон з важкими тканими гардинами та французькими ламбрекенами. Кожен зал за тематикою наповнений портретами 18 сторіччя визначних історичних постатей, великою кількістю скульптур, творів мистецтва, підсвічників, картин та гобеленів. Далі іде «Дзеркальний зал», панська «Гардеробна», схована панська «Вбиральня», яка функціонує і може стати в нагоді тим особливим гостям Палацу, які будуть відпочивати у «Дзеркальній залі».
Загалом збаразькі архітектори під керівництвом Юрія Вербовецького спроектували інтер’єри десяти кімнат Палацу, які увійшли у проект, відзначений Гран-прі згаданого конкурсу. І це ще не все. За словами пана Юрія, робота над палацовими інтер’єрами ще продовжується. Також на місцевих зодчих чекає чимало нових завдань, адже отримана перемога на Всеукраїнському конкурсі додала популярності нашій майстерні не лише на теренах області, а й за її межами. – Нами уже зацікавились і одеські посадовці, які також хочуть запросити нас до співпраці над відновленням замків у їхній області. Тож, мабуть, роботи буде багато, – додав Юрій Вербовецький, член Національної спілки архітекторів з 2012 року, минулорічний лауреат обласної премії ім. Георгія Пінзеля.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *