Суд відхилив усі клопотання адвокатів Василя Гнатюка

19 жовтня в Апеляційному суді Тернопільської області розглядалась апеляція сторони захисту Василя Гнатюка, підозрюваного у вбивстві Іринки Мукоїди, на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 2 жовтня, щодо продовження міри запобіжного заходу – тримання під вартою Василюядо 30 листопада 2017 року. Колегія суддів і цього разу відхилила апеляцію та відмовила захисникам Василя Гнатюка у всіх їхніх клопотаннях.
Адвокати у своїй апеляційній скарзі вчергове просили колегію суддів обрати їхньому підзахисному будь-яку іншу міру запобіжного заходу, яка не пов’язана із триманням під вартою. Насамперед йшлося про застосування щодо Василя цілодобового домашнього арешту із електронними засобами контролю. Захисники Василя Гнатюка, апелюючи до колегії суддів, вказували на безпідставність, надуманість ризиків та побоювань, озвучених прокурорами, які наполягають на тому, щоб Василя до завершення досудового слідства таки тримали під вартою у СІЗО.
Варто зазначити, що цього разу сторона обвинувачення була більш підготовленою, взявши на озброєння міжнародний досвід. Прокурори Мар’яна Ковальчук та Марина Чудопалова на апеляцію використали практику розгляду справ Європейського суду з прав людини, зокрема тих випадків, у яких фігурантами були неповнолітні, багато цитували та посилалися на інші закони, підзаконні акти, постанови, роз’яснення, інформаційні листи Вищого спеціалізованого суду України тощо.
Цікавим штрихом, який характеризує діяльність вітчизняних суддів, їх ефективність і довіру суспільства до цієї інстанції, у цьому контексті є те, що за повідомленням керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Богдана Крикливенка,Україна на першому місці в Європі за кількістю скарг, які перебувають на розгляді в Європейському суді з прав людини. 22,8% від усіх скарг про порушення прав і свобод за Конвенцією – скарги проти України. Після нас Туреччина, Угорщина, Росія, Румунія. Станом на 12.06.2017 року в Департаменті фінансового забезпечення бухгалтерського обліку Мінюсту знаходилося рішень ЄСПЛ на загальну суму 69 мільйонів 380 тисяч євро.

На заперечення адвокатів про необгрунованість та недоведеність підозр та необхідності тримання їхнього підзахисного під вартою, прокурори стверджували, посилаючись на усе вище перераховане, що для продовження міри запобіжного заходу стороні обвинувачення не потрібно досконало обґрунтовувати наявні ризики, на цьому етапі слідства достатньо того, що слідство вважає, що такі ризики є.

Під час розгляду Тернопільським апеляційним судом апеляції захисників Василя Гнатюка, підозрюваного у вбивстві Іринки Мукоїди, адвокат Андрій Русин, спираючись на матеріали кримінальної справи, повідомив про чергові суперечності та розбіжності у наданих слідчими доказах. Він зазначив, що у справі є два протоколи огляду місця події від 26.06.2017 року, які суттєво відрізняються один від одного. Крім цього, Андрій Русин у судових дебатах повідомив, що під час добровільної видачі матір’ю його підзахисного речей, у яких Василь Гнатюк був одягнений у ніч убивства Іринки Мукоїди, про що був складений працівниками поліції протокол вилучення речей від 29.06.2017р., слідчий не оглянув їх на предмет наявних слідів. Чи були на вилученому одязі якісь сліди, і якщо були, то якого плану і де, і т.п. Про це слідчий теж мав скласти відповідний процесуальний документ, а його немає, бо огляду не було. Вилучений з домоволодінння Василя Гнатюка одяг не був слідчим оглянутий, а одразу запакований у спецпакет під №1948854. Логічно, що вміст саме цього спецпакета із даним номером і повинні були досліджувати експерти у Вінниці, куди тернопільська поліція його направила на експертизу. Висновок експерта датується 07.07.2017р. Але до експертів одяг підозрюваного чомусь надійшов у спецпакеті під зовсім іншим номером – №1756345.
До речі, очільник ГУ НП в Тернопільській області Олександр Богомол на прес-конференції 10 липня, з приводу цього резонансного злочину запевняв, що спецпакети для доказів одноразові, номерні, які неможливо повторно закрити. Чому ж номери спецпакетів різні? Можливо тому, що кров потерпілої була нанесена на штани Василя вже після їхнього вилучення, висловив припущення адвокат.
Крім апеляції на ухвалу суду від 2 жовтня, адвокати Олександр Слабий, Вадим Бондарчук та Андрій Русин заявили ще два клопотання – про відвід двох суддів колегії суддів апеляційного суду через їх упередженість та про відвід прокурорів, з аналогічним формулюванням, у яких адвокатам теж було відмовлено. Між іншим, клопотання про власний відвід судді розглянули блискавичніше, ніж відвід прокурорів, за декілька хвилин ухваливши рішення, що клопотання про відводи, озвучені адвокатами, не мають під собою жодних юридичних підстав.
Нагадаю, 2 жовтня з клопотанням до Тернопільського міськрайонного суду звернулися слідчий та прокурори, щоб продовжити Василю термін тримання під вартою на два місяці(до січня 2018 року), мотивувавши своє клопотання тим, що не встигають закінчити досудове слідство. Суддя ухвалила продовжити міру запобіжного заходу – тримання під вартою Василя Гнатюка лише на місяць – до 30 листопада 2017 року, хоча прокурори і слідчий просили до 2 січня 2018 року. Колегія суддів апеляційного суду 19 жовтня не побачила підстав для скасування рішення ухвали суду першої інстанції і залишила її без змін. З огляду на те, як повільно триває досудове слідство, як з кожним разом відтерміновуються експертизи і відповідно результати по них, можна спрогнозувати, що слідство використає максимально допустимий законом час проведення досудового слідства, а саме півроку. Тому в листопаді нас очікує чергове клопотання сторони обвинувачення щодо продовження терміну тримання під вартою Василю Гнатюку до 2 січня 2018 року. Продовжити міру запобіжного заходу Василю понад цей термін, не направивши матеріали розслідування до суду, сторона обвинувачення не має права згідно з законом.

Наталка ПАРОВА

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *