Місія – дарувати радість

Старість – в радість. Саме таку версію відомого вислову намагаються втілити в життя своїх підопічних працівники Збаразького районного комунального територіального центру соціального обслуговування (Надання соціальних послуг). Чотири відділення центру мають свої окремі функції, проте усі в комплексі непогано вирішують насущні проблеми людей, які уже не в силі самотужки впоратись із життєвими труднощами.
До прикладу, відділення стаціонарного догляду, що у селі Заруддя, де під керівництвом Людмили Катеринюк трудяться 26 працівників, надає притулок людям, які потребують постійного стороннього догляду. А взимку до постійних мешканців приєднуються декілька тих, хто у теплий період року ще якось дає собі раду, а в холод не має змоги обігріти власну оселю. А тут є усе для комфортного життя. І тепло, і належне харчування, і при необхідності медичне обслуговування. А ще тут не бракує розваг для літніх людей. – У стаціонарному відділенні, – розповідає директор терцентру Наталія Мандзюк, – налагоджено якісне харчування, що відповідає усім нормам та вимогам санітарної служби. Завдяки власній господарці (є корови, свині, поле), тут завжди є свіжі молочні та м’ясні продукти. Випічка також своя, бо й мука власного виробництва. А щоб люди мали гарний настрій та оптимізм, почувалися як вдома, для них проводимо різноманітні заходи різного плану – як святкові, так і для підтримання їхнього фізичного та морального здоров’я. Варто відзначити, що кожен з працівників – і медперсонал, і кухарі, і опалювачі – всі тут трудяться на совість. По-іншому й не може бути, бо у нашій сфері випадкові люди довго не затримуються.
Велику роботу проводять працівники відділення соціальної допомоги вдома. У народі їх ще назвали «милосердними». Завідувач відділенням Ірина Бучинська вміло скеровує роботу 115 соціальних робітників, які опікуються понад тисячею одиноких людей похилого віку, що проживають на всій території Збаражчини. Саме на долю соціальних робітників випадає непроста робота допомогти підопічним центру у домашньому господарстві, оформленні різних документів, а іноді й просто вислухати та розрадити людину. Кожний з працівників має від 6 до 12 осіб на обслуговуванні. Часто вони надто перевантажені, бо повинні допомагати більшій кількості людей з обмеженими фізичними можливостями, ніж це передбачено нормами. Але такі реалії. Особливо велике навантаження мають працівники у вишнівецькій частині району. Їм доводиться обслуговувати і по 14 підопічних. – Це надзвичайно складна робота, – відзначає Наталія Мандзюк, – вона вимагає великої витримки, милосердя, самовіддачі. Але люди нашим працівникам вдячні. Є й такі, які не лише дякують нам за допомогу, а й самі допомагають нам своєю силою духу, оптимізмом, щирістю і добротою. Ми йдемо до них черпати життєву наснагу, мудрість та мужність. До таких належать націоналістка, патріотка Ганна Мурза з Решнівки, колишній станичний зв’язків, вояк УПА Іван Кльофа з с. Діброва, який колись мав псевдо «Орел», зв’язкова Зіновія Коваль з Малої Березовиці, її двоюрідна сестра – зв’язкова ОУН Ярослава Панчишин (псевдо «Яся») з с. Тарасівки. Також ми відкрили для себе художника Василя Хміля з Красносільців, який народився у Німеччині, куди насильно під час війни вивезли його батьків у 1942 році.
Знайомитись з цікавими неординарними особистостями Наталія Мандзюк почала одразу, відколи три роки тому прийшла керувати терцентром. Їй захотілось ближче познайомитись із земляками, які перебувають під опікою центру, довідатись про те, чим вони живуть, про що мріють. Тоді ж зародилась ідея запровадити в діяльності центру рубрику із назвою «Життєвими сторінками неординарних творчих особистостей. Знайомство з особливими долями серед підопічних». У розшуках неординарних особистостей допомагають працівники терцентру, закріплені за тим чи іншим населеним пунктом району. Довідавшись про особливу людину, пані Наталя їде до неї, знайомиться, розпитує, і записує усі розповіді, які вартують цілих повістей. Унікальні спогади свідків чи учасників буремних історичних подій, борців за українську незалежність керівник викладає на сторінці терцентру у соцмережі Фейсбук, поряд з інформацією про роботу організації.
Третє відділення центру – відділення денного перебування – можна сказати, є таким собі життєдайним осередком , що згуртовує, розважає, не дає сумувати, а навпаки допомагає людині відчути повноту радості життя. У відділенні, окрім керівника Ірини Демчук, є ще соціальний працівник та інструктор з трудової адаптації і організатор культурно-дозвільної діяльності. Заходи, зорганізовані працівниками відділення, настільки різнопланові, що шанс знайти собі до душі має кожний з понад півтисячі підопічних. Щовівторка діє клуб за інтересами «Зустріч»: у залі міської ради об 11 годині розпочинаються різні майстер-класи. Нещодавно тут активні пенсіонери з неабияким захопленням створювали осінні композиції з природних матеріалів, переймаючи секрети умільців. Раніше усі охочі мали нагоду навчитися бісероплетінню, яке їм демонструвала Галина Михальська – керівник гуртка районного Будинку дитячої та юнацької творчості. Для підопічних центру проводять майстер-класи і з в’язання, вишивання. Своїми уміннями діляться і самі підопічні. До прикладу, талановита самодіяльна художниця, вишивальниця та швачка Ярослава Зелінська навчила товаришок, як виконати на полотні мережку. Люди старшого віку також охоче займаються малюванням, опановують техніку мозаїчного торцювання, декорування ваз. Із цікавістю беруть участь в арттерапевтичних заняттях, одне з них було на тему «Листівка,декорована дарами моря». Як тут не захопитися і не почати мріяти чи згадувати приємні миті відпочинку.
Приємні відчуття дарують старшим людям і зустрічі з письменниками, художниками, поетами, вечори з нагоди державних, релігійних свят. Урізноманітнюють їхнє дозвілля і екскурсії в Збаразький замок, музеї Тернополя, до обласного драмтеатру та у місця, де вони знаходять духовне зцілення – Зарваницю, озеро святої Анни, Божу гору та інші.
Особливу увагу і свята мають підопічні у їхній ювілейний день народження, який ніколи не обходиться без гостей і смачних наїдків, приготовлених «милосердними».
Про матеріальне благополуччя підопічних дбає відділення адресної натуральної і грошової допомоги, яким завідує Анатолій Панасюра. Тут акумулюються різноманітні надходження від благодійних організацій та структур. – У нас, – зауважує Наталія Мандзюк, – налагоджена тісна співпраця з багатьма благодійниками з РОТЧХ, з організацією «Дотик» з Кременецького району, тернопільськими «Сфера доброти», «Тепло сонця». Вони постачають нам гуманітарну допомогу: продукти харчування, одяг, засоби гігієни, засоби для реабілітації – палиці та ін. Допомагають нам і підприємці, особливо керівник підприємства «Скіфія» Олександр Шпак Також вдячні за розуміння і підтримку районній раді, зокрема її голові Світлані Боднар та депутатському корпусу, завдяки якому ми можемо вирішувати фінансові питання. А ще особлива вдячність міському голові Збаража Роману Полікровському за те, що ніколи не відмовляє нам, коли просимо надати зал засідань міської ради для проведення наших заходів.
Загалом у всіх відділеннях терцентру, який нараховує 165 працівників, на обслуговуванні знаходиться 2 840 осіб.
– Усе, що нам вдається зробити, це заслуга усього чудового колективу. – каже керівник Наталія Мандзюк. – кожен з моїх колег намагається проявляти ініціативу, творчість, пропонує цікаві ідеї, які хоче втілити, щоб урізноманітнити нашу діяльність та чимось покращити життя самотніх людей старшого віку. Усі наші працівники молоді, енергійні, і це дуже добре впливає на загальну атмосферу в колективі і на результат спільних зусиль. Кожен вносить свою лепту у справу, в тому числі і психолог Ірина Гончарук, і юрисконсульт Наталія Борівець, яка надає правову допомогу. Важко когось виділити особливо, бо кожен працює сумлінно, з повною віддачею. Однією з найвідповідальніших працівниць є головний бухгалтер територіального центру Ольга Михальчук, яка днями напередодні нашого професійного свята за наполегливість, дисциплінованість та професійність отримала грамоту департаменту соціального захисту населення Тернопільської ОДА. Грамотою Тернопільської ОДА відзначена і соціальний робітник із Великих Вікнин Євгенія Вальчук. Я ж висловлюю вдячність усім моїм колегам за їхню працьовитість, відданість, можна сказати навіть жертовність, доброту і співчуття до старшого покоління, яке нам необхідно з усіх сил підтримувати як матеріально, фізично, так і духовно.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *