А як святкують Водохреща збаражани?

Петро КОРОЛЬ:
– Для нас із друзями скупатись у джерелі на Водохреща, незважаючи на погоду, уже стало доброю традицією, якій не зраджуємо уже років з двадцять. Не пригадую, щоб пропустив колись, хіба що у цей день мене не було в Україні. Їздимо до джерела святої Анни , що біля Почаєва, а також у Зарваницю. Нещодавно також побували у Чумалях. Дехто готується до цього, попередньо загартовується. Колись я також бігав по снігу лише в шортах. А дехто занурюється у воду і без будь-якої підготовки. Але кожен іде у воду з вірою. Молимось. Після цього таке відчуття , що очистився, ніби прийняв хрещення ще раз. Адже в цей день уся вода свята. Загалом впродовж року відчуваємо, що, завдяки купанню в цей особливий день, покращується загальний стан організму, посилюються його захисні можливості.

Тетяна СТАХІВ:
-Я поки що не відважилася на зимове купання у відкритій водоймі, лише з вірою вмиваюся свяченою водичкою. Але коли плаваю в басейні на свято Богоявлення, то відчуваю, що водичка дає сил ще більше, ніж завжди. Колись навіть священик приходив, освячував молитвою і воду у басейні. Знаю, що у багатьох селах та містах освячують джерела та водойми. Наприклад у селі Лішня Кременецького району на озері Св.Анни уже 7 років вночі з 18 на 19 січня відбувається Богослужіння з освяченням води. З’їжджається багато людей не лише з Тернопільської області, а й із Рівненської. Дійство дуже вражаюче, красиве, бо усі запалюють свічки, які створюють особливо піднесену атмосферу. Також у Кременці є традиція освячення джерела із назвою «Корито». Вода у ньому вважається цілющою. На Водохреще його освячує отець Василій із церкви Чесного Хреста. А за селом Бережці є озеро Вірля, де власники тамтешньої бази відпочинку запрошують на обряд пірнання. Тобто традиція освячення водойм та пірнання підтримується дуже широко.

Петро БАГРІЙ:
– На свято Водохреща, я зазвичай відвідую вечірнє Богослужіння, яке відбувається напередодні, п’ю освячену водичку. А щодо купання, то поки що не робив цього. Лише обтирався снігом. Планую цього року спробувати скупатися. Те, що в народі укоренилася традиція масового купання на Водохреща, не дивно. Адже вода зокрема, холодна, так званий стресовий душ має цілющу силу, оздоровлюючий ефект не лише раз у рік. Хоча 19 січня вона й набуває особливих якостей. Про це знали наші предки давно. Вони були мудрі, на власному досвіді переконувались, що потрібно щодня обливатися холодною водою, приймати холодний душ. Про це говорив і дід Андрій Ворон, про якого пише у своїх книгах Мирослав Дочинець.

Богдан ОЛЕЩУК:
– Купатись у джерелі на свято Богоявлення для мене завжди дуже приємна подія. Уже років сім разом з друзями їздимо у різні місця. Це і озеро Святої Анни , що біля Почаєва, і озеро в Зарваницькому Маріїнському духовному центрі. А три роки тому облаштували озеро у Чумалях нашого району, то й не треба далеко їздити. А починав я з озера, яке також названо в честь Св. Анни, на Рівненщині, воно найстаріше цілюще озеро. Під час таких купань не раз був свідком зцілень людей від різноманітних недуг, зокрема опорно-рухової системи. Головне, йти з щирою вірою, молитвою, певним наміром, і Бог дає здоров’я. Після такої купелі стає дуже радісно. Це неймовірні відчуття, які я раджу пережити кожному. Навіть тому, хто ніколи не загартовувався. Я ще не чув і не бачив випадків, щоб хтось після цього захворів. Науковці пояснюють оздоровчий ефект тим, що від різкого охолодження у тілі піднімається температура до 40 градусів, завдяки чому за декілька секунд знищуються усі бактерії та непотрібні мікроорганізми. Напевно, в цьому є якась частка істини, хоча я переконаний, що здебільшого чудодійне зцілення творить Божа благодать.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *