Шкільний автобус у Максимівці півроку не возить учнів до школи. Чому?

Наприкінці минулого року в редакцію «Народного слова» зателефонував чоловік, вимагаючи у журналістів дізнатися, чому автобус не возить дітей до школи, а вже півроку, стоїть у водія на подвір’ї? У ході розмови вдалося з’ясувати, що йдеться про дітей із Чагарів Збаразьких і про шкільний автобус Максимівської школи. На запитання журналістів, чи звертався він особисто чи батьки учнів куди-небудь стосовно цієї проблеми, чоловік не дав ствердної відповіді, натомість заявив, що саме журналісти «Народного слова» мусять розібратися у цій проблемі. Ми вирішили з’ясувати ситуацію із шкільним автобусом.
В управлінні освіти, молоді і спорту РДА нам порадили звернутися до директора Максимівської школи Віктора Опанасенка. Він розповів, що шкільний автобус дійсно вже півроку не довозить дітей з довколишніх сіл та хуторів до школи у Максимівку, бо має тріщину на лобовому склі. Камінець, що випав з причепа, поцілив прямісінько в лобове скло нового і супердорогого шкільного автобуса «Богдан». За словами директора, після удару камінцем скло не посипалося, просто по ньому пішла тріщина. Перевозити дітей у автобусі із тріщиною в лобовому склі закон суворо забороняє. Віктор Опанасенко розповів, що раніше в них був набагато дешевший, простіший в обслуговуванні, доступніший у ремонті автобус марки «Еталон» вартістю 380 тисяч гривень, але коли розпочалась російсько-українська війна, шкільний автобус, як і в багатьох інших населених пунктах, забрали для потреб АТО.
Тож три роки в Максимівській школі автобуса не було. Наприкінці 2016 року замість «Еталона» навчальному закладу передали новий «Богдан» вартістю 1 мільйон 680 тисяч гривень. Шкільний автобус відновив свій маршрут, який складає чотири з половиною кілометри. – Наш шкільний автобус їздить за утвердженим маршрутом і довозить дітей з Гір Стриївецьких та Чагарів Збаразьких, – каже директор. – Коли автобус їздив, він завжди був заповненим, бо на центральних зупинках підсідало чимало дітей із бічних вулиць, на які автобус не заїжджає. Зараз близько сорока дітей з цих населених пунктів змушені добиратися до школи самотужки.
За словами директора, він ніколи не думав, що тріщина на лобовому склі шкільного автобуса і епопея з його заміни затягнеться на півроку і забере у нього стільки фізичних, моральних та емоційних сил і здоров’я. Незважаючи на захмарну ціну, індійський двигун, розмаїте комп’ютерне начиння, новий шкільний автобус виявився не пристосованим до реалій сільських українських доріг, неякісного пального, від якого просто не заводиться, і найголовніше – дорожнечі та складнощам із діставанням запчастин для ремонту. За словами директора Максимівської школи, незадоволені новими автобусами і його колеги з інших шкіл області. До прикладу, у Зборівському районі подарований урядом шкільний автобус чотири місяці не возив дітей до школи, бо не було чим замінити поламану запчастину. З усім цим зіткнулися і в Максимівці, а процес пошуку коштів для придбання нового лобового скла, його замовлення виключно через фірму-посередника і перипетії із доставкою перетворилася для директора школи на справжній детектив та головоломку-квест.
Віктор Опанасенко розповів, що їх «Еталон», обслуговували у Тернополі у ПАТ «Тернопіль-Авто», що на вулиці Олександра Довженка, 6, і жодних проблем з ремонтом та заміною запчастин тоді не було. Після того, як тріснуло лобове скло в новому шкільному автобусі «Богдан», саме туди 31 серпня повезли автобус на техогляд, але так його і не пройшли, бо, за словами Віктора Васильовича, поки по сільському бездоріжжю добиралися до Тернополя, тріщина на лобовому склі «полізла» ще далі. І хоча сам автобус технічно справний, дане ушкодження лобового скла унеможливило проходження техогляду. Тому директор Максимівської школи звернувся до ремонтників з проханням замінити лобове скло. Та виявилося, що замінити його нічим. – Виходить нонсенс – автобуси передали на обслуговування, а запчастин для ремонту немає, – обурюється директор. – Куди ми тільки не зверталися за ці півроку, в тому числі, і на завод в Луцьк, де нам повідомили, що нічим не зарадять, бо не виготовляють автобуси, а лише їх збирають, порадивши звернутися на інший завод фірми у Черкаси.
Заміна лобового скла до подарованого урядом нового шкільного автобуса – процедура дороговартісна. Запчастина і його установка потягнули аж на 28 тисяч гривень, з яких 18 тисяч коштує саме скло і 10 тисяч – його установка. В управлінні освіти, молоді та спорту РДА директору Максимівської школи дали зрозуміти, щоб він сам думав, як вирішити цю проблему, бо грошей на ремонт не дадуть, оскільки немає коштів. – Почав мізкувати, де б знайти спонсора, – продовжує свою невеселу розповідь Віктор Опанасенко. З головою сільської ради написали колективного листа до орендарів з Тернопільського кар’єру. Там погодилися виділити необхідну суму для закупівлі лобового скла до шкільного автобуса, але в останній момент, через суб’єктивні причини, виділення коштів загальмувалося. Тоді, заручившись підтримкою сільського голови та депутатів, скликали сесію сільської ради, на якій вирішили на ремонт автобуса використати кошти субвенції і перекинути 30 тисяч гривень. Але й цей процес затягнувся. Поки субвенцію погодили на сесії райради, поки кошти з районного бюджету перекинули в управління освіти, молоді та спорту РДА, звідти в «Тернопіль-Авто», а там оформили замовлення у посередника, минуло ще півтора місяця.

– За півроку митарств нам таки вдалося віднайти лобове скло аж в Охтирці Сумської області, – розповідає директор Максимівської ЗОШ. – Хоча дізнатися, де ж його все-таки виготовляють – в Україні чи закордоном, залишилося таємницею, так само, як і те, чому закупити необхідну запчастину неможливо напряму, без посередника. Наприкінці грудня скло мали доставити і встановити.
Готуючи матеріал до друку, у середу, 3 січня, журналісти поцікавилися у директора Максимівської школи, чи відремонтували нарешті «порошенківський» шкільний автобус. З’ясувалося, що епопея із заміною лобового скла триває. За словами Віктора Опанасенка, замовлене скло дійсно прислали «Новою поштою», але під час огляду 2 січня з’ясувалося, що воно з тріщинкою в кутику. Фахівці «Тернопіль-Авто» не рекомендували його встановлювати. Відтак вирішили скласти акт і повернути скло назад з проханням замінити його.
Отож, ще мінімум три тижні треба чекати, поки надійде нове замовлення. Директор школи плекає надію, що ще до початку лютого епопея із шкільним автобусом успішно завершиться.

Наталка ПАРОВА

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *