Марія МИЛЯН: « Об’єднаймось ланцюжком доброти». Потреба в ТЧХ актуальна, як і 100 років тому

Незважаючи на те, що навесні Товариству Червоного Хреста виповниться 100 років, воно сьогодні аж ніяк не втрачає своєї актуальності. Швидше навпаки. Зважаючи на те, що в останні роки, коли ведеться війна з російським агресором, ця структура набула особливо важливої ролі у житті суспільства. Функціонує Товариство і у нашому районі. Впродовж понад чотирьох років очолює його Марія Ярославівна Милян. Про те, чим живе районна організація ТЧХ, як готується зустріти вагомий ювілей і які плани на майбутнє, керівник розповіла у своєму інтерв’ю «Народному слову».
– Маріє Ярославівно, то ж коли зародилося Товариство Червоного Хреста на теренах України і що до цього спонукало?
– 100 років від часу утворення найбільшої за чисельністю і найстарішої гуманітарної організації – Товариства Червоного Хреста України виповниться 18 квітня. Організація утворилася на вимогу часу, коли у важкий період Першої світової війни людям потрібна була допомога, співчуття та захист. 18 квітня 1918 року у Києві відбувся перший з’їзд ТЧХУ, який був скликаний з ініціативи Маріїнської громади сестер милосердя ЧХ, яка надавала благодійну медичну допомогу всім нужденним. Основним завданням, які поклав тоді на себе український Червоний Хрест, стала допомога біженцям, військовополоненим, турбота про інвалідів і дітей-сиріт, боротьба з голодом, організація госпіталів та пунктів харчування. За ініціативи та участі активістів ТЧХ були засновані фельдшерсько-акушерські пункти, аптеки, лазні.
У 1921- 23 роках ЧХ організував безкоштовні їдальні і роздачу пайків.
Під час Другої світової війни ТЧХ підготувало і направило на фронт понад 100 тис. медичних сестер, санінструкторів.
28. 10. 1992 року Президентом України був підписаний Указ про ТЧХ, згідно з яким Товариство було визнано єдиним Національним ТЧХ, уповноваженим надавати підтримку органам державної влади в їх діяльності в гуманітарній сфері.
– Яка ж сьогоднішня місія червонохрестівців в Україні?
– Ми всі бачимо, що відбувається в нашому непростому сьогоденні. Адже поточна ситуація дуже складна: війна на сході України, багаточисельні аварії на дорогах, катастрофи, нелегке життя багатьох наших земляків. Тож надання різного виду допомоги всім потребуючим, відправка гуманітарних вантажів на схід України є актуальними завданнями як ніколи. Тобто копітка і важлива робота червонохрестівців, які забезпечують потреби вразливих категорій громади, залишається необхідною людям завжди.
Які завдання виконує зокрема Збаразька РО ТЧХ?
– Роботу нашої організації ми, зазвичай, систематично висвітлюємо і в ЗМІ, і у соцмережах. Адже потрібно, щоб збаражчани знали, що напрацювання і традиції, які накопичив національний комітет ТЧХ протягом 100-річчя знаходять своє застосування і у нас на Збаражчині. Ми дотримуємось основних принципів, якими керуються всі працівники ТЧХ і волонтери у своїй повсякденній роботі. Це в першу чергу має бути гуманність, неупередженість, нейтральність. Також основними визначальними основами роботи ТЧХ є незалежність, добровільність, єдність, універсальність. За останні роки активізувалась робота нашої організації, спрямована на допомогу людям. Впродовж багатьох попередніх десятиліть аж до кінця 2016 року ми обслуговували 150 одиноких людей похилого віку, з них 50 – мешканці Вишнівеччини. Їх обслуговували три патронажні медичні сестри. Але, на жаль, у зв’язку із закриттям державної програми підтримки патронажної служби, медичні сестри були звільнені. Проте, завдячуючи співпраці з ТЧХ міста Гундельфінгена (Німеччина), які нам виділили кошти на оплату двох медсестер, все ж таки вдалось зберегти структуру і зараз на обліку стоїть 100 людей похилого віку. Колишнім же підопічним з Вишнівеччини ми виділили минулого року 15 продуктових наборів. Загалом, кожного місяця 65 людей отримують продукти харчування. Це не тільки одинокі, а й багатодітні родини, сироти, сім’ї поранених бійців. І це все завдяки благодійним коштам від вище згаданих німецьких друзів. Також ми займаємось розподілом гуманітарних вантажів, які надходять до нас із Німеччини та Нідерландів.
Варто відзначити, що РО ТЧХ налагодила взаємовигідну співпрацю з Центральною районною лікарнею, центром первинної медико-санітарної допомоги, відділом освіти, Тернопільським професійним коледжем, з відділом надзвичайних ситуацій, територіальним центром соціального обслуговування. Працівники цих організацій активно здають добровільні внески до ТЧХ, а натомість отримують від нас різного роду цінності для покращення матеріально-технічної бази їхніх закладів.
На мій погляд, наша організація щодня активно підтверджує свою важливу гуманітарну роль у нашому районі, ставши надійною опорою та організацією, куди будь-хто із потребуючих може звернутись за підтримкою у найскрутніші часи. Додам, що немалу роль у нашій діяльності грає районна рада. Завдяки районній програмі підтримки розвитку нашої організації проводяться різні заходи для наших підопічних, для того, щоб зробити комфортнішим їхнє життя і розрадити, відволікти від буденних проблем. Цьому сприяють поїздки в Зарваницю, в театри, в музеї, замки. А також проводяться різні дні спілкування з нагоди різних свят.
– Чи плануєте зорганізувати якісь особливі заходи до ювілею ТЧХ?
– Планів багато. Ще потрібно , щоб були можливості. Найперше, в мене є мрія про те, що для доброї справи потрібно консолідувати зусилля всіх – і бюджетних організацій, і комунальних структур, і громадськості, і приватних підприємців. Задля цього хочу уже зараз, не чекаючи ювілейної дати, започаткувати проект із назвою «Ланцюжок доброти». Головна мета проекту – творити добро сьогодні, завтра і завжди – творити добро спільно. Хочеться, щоб ми усі, кожен зібрали ланцюжок добрих справ. Важливо нагадати кожному про людяність, гуманність, доброту. Щоб кожен захотів показати, що готовий проявити ці якості, готовий до співпраці, адже ланцюжок – це ми усі. Це наші добрі вчинки і справи.
-В чому полягатиме така допомога?
– Ця допомога буде спрямована на людей хворих, які не можуть вийти з дому, прикутих до ліжка, одиноких, на поранених бійців, які лікуються. В рамках цієї акції є можливість кожній людині долучитися і надати допомогу в будь-якому вигляді. (Це можуть бути продукти харчування, благодійні пожертви і т.д. ) Можливо, якась організація проявить ініціативу і зініціює у своєму колективі проведення акції доброти. Ми, Збаразька РО ТЧХ, підтримає різні починання , ми готові до співпраці з усіма небайдужими турботливими людьми.
Тож, запрошую всіх у червонохресну команду, щоб ланцюжок добрих справ був нескінченним. І цей ланцюжок добрих справ постараємось висвітлити у ЗМІ, у соцмережах, а також на урочистих зборах з нагоди 100-річчя створення ТЧХУ. Я надіюсь, що таким чином ми разом проведемо оцінку готовності людей до прояву доброти.
– Чи буде продовжуватись співпраця з німецьким ТЧХ ?
– Я дуже на це сподіваюсь. Адже ми сумлінно виконуємо усі пункти угоди. Кошти цих закордонних друзів становлять левову частину допомоги і підтримки для нашої організації. Крім продуктів харчування, фінансової підтримки медичних сестер, благодійники ЧХ м. Гундельфінген виділили кошти на перекриття даху, який протікав і встановлення вхідних дверей в приміщення ТЧХ, оскільки попередні були поламані і непридатні до використання.
Наскільки у вас результативна співпраця з місцевою владою?
– Я не знаю, як ставиться влада до мене як до голови ТЧХ, але бачу колосальну підтримку нашої організації. До прикладу, якщо взяти районну владу і програму « Милосердя для кожного», яка була затверджена на 5 років завдяки депутатам районної ради, це також дуже великий плюс, адже, напевно, ми як організація не змогли б вижити без цієї допомоги. Також ми знаходимо порозуміння і підтримку від міської ради. По перше, ми уклали договір оренди другого поверху, там, де знаходиться ТЧХ, – який дозволяє користуватись приміщенням безкоштовно. Адже там знаходиться склад допомоги людям, які потрапили у надзвичайні ситуації (одяг, ковдри, постільна білизна), а також кімната, де проводиться навчання з надання першої домедичної допомоги, і перукарня.
– Які категорії людей до вас звертаються здебільшого, звідки і за якою допомогою?
– Звичайно, найчастіше до нас звертаються одинокі люди похилого віку, інваліди, багатодітні родини, родини, які мають дітей-інвалідів, малозабезпечені, бійці, які були поранені, і мають інвалідність. Звертаються мешканці із всього району, але найбільше звичайно, Збараж, Вишнівеччина, Колодно. Практично, з кожного села є люди, які стоять в нас на обліку. У кожному окремому випадку стараємось допомогти, зважаючи як на потребу людини, так і наші можливості. Адже не все ще нам під силу через різні обставини.
Допомагаємо їм одягом, який привозять нам з Німеччини та Нідерландів, а також приносять місцеві мешканці. У нас є банк одягу, і всі потребуючі можуть собі вибрати ту чи іншу річ. Друге – це продуктові пакети, про які уже йшла мова, третє – матеріальна допомога. Також наші медсестри вимірюють тиск. Не можу не згадати про медико-соціальний центр, у якому діє стоматологічний кабінет, перукарня, ремонт взуття, безкоштовна консультація адвоката. Для наших підопічних там все безкоштовно.
– Дякуємо за розмову. Нехай ваші плани успішно втілюються в життя.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *