На суді журналістів шокувала поведінка представників служб із захисту прав дітей

Суд присяжних продовжив до 30 квітня запобіжний захід – термін тримання під вартою неповнолітньому Василю Гнатюку, обвинуваченому у вбивстві вишнівчанки Іринки Мукоїди. Наступне судове засідання у цій резонансній справі відбудеться у Тернопільському міськрайонному суді 28 березня об 11.00.год.
1 березня у Тернопільському міськрайонному суді відбувалося підготовче судове засідання уже за участю суду присяжних. Серед п’яти осіб складу суду присяжних – троє постійних і двоє запасних. Професійний склад суду представляв суддя Любомир Базан та Тарас Багрій, останній, до речі, був головуючим у судовому засіданні. Суд цього дня засідав двічі – спочатку зранку, а потім ввечері. Для сторони обвинувачення нагальним було вкотре продовжити міру запобіжного заходу Василю Гнатюку, адже черговий строк тримання під вартою обвинувачуваного закінчувався 10 березня. Тому прокурор Марина Чудопалова звернулася до суду із клопотанням про продовження міри запобіжного заходу. Сторона захисту Василя Гнатюка, яку цього дня представляли адвокати Олександр Слабий та Андрій Русин, звернулася до суду із клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору через численні порушення, які, на їхню думку, допустило слідство, зокрема знехтувавши доказами, які свідчать про непричетність Василя Гнатюка до інкримінованого йому злочину – вбивства Іринки Мукоїди.
Для того, щоб сторона обвинувачення мала змогу і час ознайомитися із даним клопотанням, в суді була оголошена перерва до 16 год.30 хв. Але навіть п’яти годин перерви виявилося для сторони обвинувачення недостатньо, щоб сформувати позицію. Тому прокурор Марина Чудопалова попросила суд надати їй більше часу для ознайомлення та письмового обґрунтування заперечень на клопотання сторони захисту. Захисники Василя Гнатюка вважають, що цими діями сторона обвинувачення навмисно затягує розгляд справи, чим порушує права їхнього неповнолітнього підзахисного, якого вже сім місяців утримують у СІЗО без переконливих доказів його вини, а саме обвинувачення ґрунтується на сфабрикованих доказах. Попри заперечення адвокатів Василя, суд знову пішов назустріч прокуратурі, мовляв, керуючись верховенством права та дотримуючись принципу змагальності сторін у судовому процесі, варто надати стороні обвинувачення час для підготовки письмових заперечень.
Після ухвалення цього рішення суд вирішив перейти до розгляду клопотання прокурора, щоб продовжити Василю Гнатюку запобіжний захід. Сторона захисту знову заперечила проти розгляду цього клопотання до того часу, як буде розглянуте їхнє попереднє клопотання про повернення обвинувального акту. Так, адвокат Василя Гнатюка Олександр Слабий звернув увагу суду на те, що перед тим, як розглядати клопотання інших учасників процесу, суд повинен визначитися, чи приймає він до розгляду обвинувальний акт, чи повертає його прокурору. Адвокат повідомив, що саме так вчинити вимагає закон, зокрема частина 1 статті 315 КПК. Без визначення суду щодо повернення чи неповернення обвинувального акту прокурору не можна розглядати інші клопотання. За логікою, якщо у суду будуть претензії до головного документа, на підставі якого Василю слідством винесене обвинувачення у вбивстві Іринки Мукоїди, і обвинувальний акт повернуть прокурору, то клопотання про продовження запобіжного заходу втрачає сенс.
– Заперечую щодо першочерговості розгляду клопотання прокурора, спочатку суд має розглянути відповідність обвинувального акту вимогам процесуального закону, – наполягав захисник Олександр Слабий. Крім того, він зазначив, що у частині 3 статі 315 КПК, яка регламентує, що можна робити під час підготовчого судового засідання, на яку посилається головуючий, йде мова про те, що сторони процесу можуть заявляти клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, а не про продовження, що є неправильним формулюванням. Тим самим сторона обвинувачення хибно орієнтує суд, тому таке рішення суд не вправі приймати, вважає сторона захисту. Попри заперечення сторони захисту, суд вирішив розглянути клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу, не визначившись з обвинувальним актом.
Прокурор знову перерахувала ті самі ризики, з огляду на які Василь мусить і далі перебувати у неволі. Натомість адвокати у своїх запереченнях вказували на надуманість і недоведеність зазначених прокурором ризиків, про невідповідність процесуальному закону клопотання прокурора і клопотали перед судом відпустити додому неповнолітнього хлопця, якого вже сім місяців незаконно утримують у СІЗО, застосувавши до нього запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт. Але традиційно, клопотання адвокатів залишилося без задоволення. Свій 17-ий день народження Василь Гнатюк зустріне за гратами у Чортківському СІЗО.
Під час розгляду клопотання прокурора, коли головуючий суддя Тарас Багрій в контексті клопотання прокурора, запитував усіх учасників процесу про їхню думку щодо доцільності тримання Василя під вартою, журналістів шокувала поведінка і позиція представників спеціальних служб, яких держава уповноважила представляти та захищати права дітей і неповнолітніх. У суді ці служби представляли заступник начальника служби у справах дітей Тернопільської ОДА Майя Сигизмундівна Шимашис, керівник служби у справах дітей Збаразької райдержадміністрації Юрій Андрійович Мархивка та інспектор ювенальної превенції УПД ГНП Ірина Михайлівна Попеляр.
Захисники прав дітей спочатку хотіли самоусунутися від прийняття рішень, заявивши, що вирішення цього питання переадресовують на розсуд суду. Та коли суд попросив не перекладати відповідальність і висловити власну думку, усі троє представників служб лише заявили, що підтримують клопотання прокурора. Головуючий суддя Тарас Багрій зауважив, що це не є конструктивна позиція, і що у суді вони повинні працювати, а не просто бути присутніми, і висловив побажання, аби в подальшому представники служб демонстрували і аргументували власну думку та висловлювали принципову позицію.
Постає закономірне питання про доцільність участі у суді таких «захисників прав дітей», функція яких зводиться лише до одного – беззастережного потурання прокуратурі. Якщо поведінка інспектора ювенальної превенції не викликає запитань, оскільки прокуратура і поліція – «сіамські близнюки», то така запопадливість перед прокуратурою представників цивільних і, здавалося б, незалежних установ, покликаних захищати права неповнолітніх, дивує і обурює. На жаль, представники служб із захисту прав дітей Збаразької РДА та Тернопільської ОДА на суді виконували лише роль статистів.

Наталка ПАРОВА

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *