На «Козацьких могилах» молились за єдину церкву

Минулої неділі, 10 червня, у Неділю всіх святих землі Української, як і щороку, тисячі українців з різних куточків нашої держави з’їхалися до історичного Берестечка, щоб там на місці найбільшої битви під час національно-визвольних змагань часів Хмельниччини помолитися за душі козаків Війська Запорізького, які у нерівнім бою із 200-тисячною армією Речі Посполитої, боронячи православну віру, козацькі вольності і Гетьманську Україну, полягли тут у 1651 році, але залишились нескореними.
Усі урочистості відбуваються у селі Пляшева, що нині входить до Демидівської ОТГ, саме там знаходиться відомий на весь світ духовно-меморіальний комплекс «Козацькі Могили» з діючим Свято-Георгіївським чоловічим монастирем та Національним історико-меморіальним заповідником «Поле Берестецької битви». Щороку ці святі місця козацької звитяги та самопожертви відвідують і збаражани, члени Збаразької районної управи Братства ОУН-УПА на чолі із своїм багаторічним керівником Ярославом Брегою. – Для нас це щорічна традиція. Що б не було, а у Неділю усіх святих землі української ми маємо бути тут, на козацьких могилах, щоб помолитися і віддати шану нашим героям – це потреба душі, – каже Ярослав Брега. У Берестечку хоча б раз у житті повинен побувати кожен українець, щоб зарядитися енергією і гордістю за свою націю і народ, переконаний він.
Хоча жодного дрес-коду для відвідувачів не оголошували, приємно, що 90% усіх присутніх на вшануванні людей від старого до малого були одягнені у різноманітні вишиванки та сучасні сукні, костюми, футболки з вишиттям.
З хоругвами Братства, під синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами збаразькі упівці взяли участь у Божественній Літургії та панахиді за участю Святiйшого Пaтрiapxа Київcького і вcієї Рyси-Укpaїни Фiлaрета. Йому співслужили 18 aрхієреїв та духовeнство Київcького Пaтріархату з уcієї України, а це більше сотні священиків. Вшановуючи загиблих героїв-козаків, усі присутні молилися за мир і за живих та полеглих героїв сьогоднішніх, які захищають Україну від кремлівських окупантів на Донеччині та Луганщині.
Згадуючи подвиг козаків, Патріарх наголосив, що він є прикладом для сучасників, як потрібно любити і захищати свою віру і свою землю, він надихає українських воїнів на Сході. Незламний дух, віра і козацька кров тече в жилах сучасних захисників України, тому їх неможливо здолати, бо вони захищають рідну землю, з нами Господь Бог, який завжди з тими, хто стоїть за правду і бореться зі злом, тому ми обов’язково переможемо. Але військові перемоги тісно пов’язані із духовними. І якщо українська православна церква буде помісною, незалежною, це стане найбільшою перемогою України і найбільшою поразкою для Кремля і Путіна. Тоді ми станемо нездоланні. За словами Патріарха, отримати документ про незалежність української православної церкви від Москви вони очікують вже за місяць, хоча на Вселенського Патріарха Варфоломія зараз чиниться величезний тиск, щоб він цього не робив.
– Сподіваємося, що 1030-ліття Хрещення Русі ми будемо святкувати як визнана Українська Автокефальна Православна Церква і будемо дякувати Богові за Його великі благодіяння, – наголосив у своїй проповіді Патріарх Київcький і вcієї Рyси-Укpaїни Фiлaрет.
Після звершення Божественної Літургії та чину панахиди за загиблими героями учасники вшанування на чолі із Патріархом Філаретом та духовенством, під спів хорів, з церковними та козацьким хоругвами, державними прапорами та оберемками квітів багатотисячною процесією урочистою ходою рушили до пам’ятника загиблим козакам. Там на козацькому кургані помолилися, поклали квіти і заспівали Державний Славень України та кілька патріотичних пісень, які виконали хористи Збаразького Братства ОУН-УПА.
На вшануванні журналісти «Народного слова» зустрілися із унікальною людиною – учасником національно-визвольних змагань 40-50-их років минулого століття, учасника Гурбенського бою(найбільшого бою між армією УПА та більшовиками у квітні 1944 року), головою Рівненської обласної організації «Братства вояків УПА» ім. Романа Шухевича, 94-річним Василем Кирилюком. Він розповів, що приїжджає вшанувати героїв битви під Берестечком кожного літа, так само, як кожної весни на третій день великодніх свят він у Гурбах. Чоловік готує до друку книжку «Що зберегла моя пам’ять». – Пишу правду про те, як «наші» знищували наших. Про те, як ворожа агентура робила страшні справи, провокації проти українців, щоб налаштовувати нас один проти одного, і по сьогодні те саме робить, бо їхні методи не змінилися, тому маємо бути пильними, – переконаний упівець. Зараз він намагається дізнатися особисті дані про вбитих під час рейду енкаведистами у березні 1942 року у селі Перша Дермань Здолбунівського району Рівненської області очільника ОУН Полтавщини та його побратима, щоб перепоховати їх по-християнськи. Василь Кирилюк хоче дізнатися якнайшвидше, поки живий ще свідок, котрий знає місце поховання повстанця і його побратима. З цією метою він тиждень тому їздив до Києва, де зустрічався із директором Інституту національної пам’яті Володимиром В’ятровичем, якого просив допомогти підняти архіви. – То був великий чоловік – очільник ОУН цілої Полтавської області, це ж наша історія, – каже пан Василь, – не може бути, щоб про нього не було жодних даних. Можливо, вдасться віднайти рідних невідомого героя, які майже 80 років не знають, яка доля спіткала їхнього родича, – просить Василь Кирилюк журналістів.

Наталка ПАРОВА

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *