На Збаражчині загинуло 50 відсотків бджіл

З початку літа у Збаразькому районі масово почали гинути бджоли. Пасічники запідозрили у цьому місцевих фермерів, які без попередження, серед білого дня, обприскували поля отрутохімікатами. У зв’язку із масовими зверненнями пасічників була створена спеціальна комісія, яка впродовж кількох тижнів об’їжджала постраждалих бджолярів, щоб зафіксувати загибель бджіл документально і встановити причину загибелі. До яких висновків дійшли члени комісії і чи вдалося встановити причину отруєння бджіл, журналісти «Народного слова» з’ясували з головою Збаразької спілки пасічників «Збаразькі пасічники», Петром Ковалем та начальником районного управління Держпродспоживслужби Богданом Табакою.

За словами Петра Коваля, масова загибель бджіл – це не проблема суто Збаражчини, гинуть бджоли по усій державі. Це пов’язано із тим, що на наш ринок централізовано потрапив новий препарат із захисту рослин «Престо», саме від нього загинули бджоли у районі. Даний препарат позиціонується як безпечний для бджіл, якщо застосовувати його згідно з інструкцією у вечірній час, тоді він чинить нервово-паралітичну дію на шкідників с/г культур і відлякує бджіл. Якщо не дотримуватися правил обробки, препарат стає інсектицидом. – Логічно, що коли фермери обприскують отрутохімікатами поля вдень, вони повинні нести за це кримінальну відповідальність, – вважає голова збаразьких пасічників. – Але коли доходить справа до суду, будь-який адвокат допоможе фермеру вийти сухим із води. Те, що фермерів не лякає відповідальність, промовисто свідчить той факт, що наступного дня після того, як ми домовилися про компенсацію, вже інший фермер серед білого дня обприскував поле отрутохімікатами, – розповів Петро Коваль. Адже для фермерів недоотримання прибутку від майбутнього врожаю через невчасне оброблення від шкідників сільськогосподарських культур буде більш затратним, ніж компенсація постраждалим пасічникам.
У Синяві завдяки масовим зверненням пасічників вдалося домовитися із фермерами про відшкодування збитків, які спочатку навіть не хотіли ні про що говорити, а відкрито насміхалися із пасічників, стверджуючи, що факт їхньої причетності до отруєння бджіл ще треба довести. Хоча люди розповідали, що бачили, хто і коли кропив поля, фотографували, знімали на відео. Крім того, селяни розповіли, що після того, як фермер обприскував поля серед білого дня, у хатах і на подвір’ї поздихали усі мухи, самі люди відчували нездужання, адже при обприскуванні вдень препарат не конденсується на рослині, а випаровується. Фермери погодилися з майбутнього врожаю компенсувати пасічникам по 25 кг цукру з розрахунку на одну бджолосім’ю, загалом 90 мішків цукру за втрату льотної бджоли. Це мізерна компенсація, бо пасічники, у яких загинула льотна бджола, цього року залишаться без меду. Навесні можна було купити бджолосім’ї, а зараз, у сезон медозбору, зробити це нереально.

Щоб захистити бджолярів, потрібно це зробити на законодавчому рівні, бо відсутні механізми контролю над фермерами. Щоб пасічникові добитися відшкодування, потрібно вину фермера довести у судовому порядку, а це великі кошти, адже загиблих бджіл потрібно везти на експертизу у спеціалізовані лабораторії, яких лише кілька в Україні, і жодної – у західному регіоні. Самі аналізи дороговартісні – 4-5 тисяч гривень, проби на аналіз потрібно зробити не пізніше трьох днів після обробки, інакше не вдасться встановити причину отруєння. От і тепер у нас на руках є висновок обласної ветлабораторії, що бджоли загинули не від хвороб, але це нам нічого не дає. Цей документ не може бути доказом у суді, потрібна спеціалізована експертиза з науково-дослідного інституту у Києві. Зрозуміло, що самотужки пасічник з цим не впорається, поодинці важко протистояти фермерам та потужним агрохолдингам, які мають у штаті кваліфікованих юристів, тому ми закликаємо пасічників Збаражчини об’єднуватися. За приблизним підрахунком, щоб судитися, пасічнику потрібно буде витратити 10 тисяч гривень, і ще не відомо, чи фермер не оскаржить рішення суду. Тому багато пасічників і не хочуть судитися, а докуповують бджіл. Одна бджолосім’я(60 тис. бджіл) коштує 2,5 тис.грн., у вулику 6 кг бджіл, 10 тис. бджіл в кілограмі. Але зараз бджіл ніхто не продає, бо вони збирають мед, треба чекати до весни. Купити нові якісні бджоли – теж непросто, пасічники звикли до своїх бджіл, а які вдасться купити, невідомо. Бджоли продаються у спеціальних пакетах, це купівля кота в мішку. Крім цього, після загибелі бджіл пасічник стикається із іншою проблемою. Коли загинули бджоли, залишаються рамки, їх треба перетопити, якщо цього не зробити, то у вулику заведуться шкідники – міль.
Більшість людей вважає, що загибель бджіл – це суто проблема пасічників, але це не так, вона стосується життя і здоров’я кожної людини, адже кінцевим споживачем меду і продуктів з нього є кожен з нас. Якщо бджола принесла отруєний пилок, здогадайтеся, хто його їстиме? Ми з вами, тому закон повинен нас усіх захищати бджіл і людей. Усіх закликаю бути активними, і селян, і пасічників, не будьте інертними, ніхто за нас не буде вирішувати нашу долю.

За словами начальника Збаразького районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області Богдана Табаки, з початку червня до них почали звертатися мешканці Збаражчини, пасічники із колективними заявами про масову загибель бджіл. Перша заява надійшла 5 червня від пасічників з хутора Тихівка(Синявська сільська рада), наступного дня колективне звернення принесли пасічники із хутора Ліски поблизу Вищих Луб’янок, 7 червня з хутора Корчики(Добромірка), 12 червня з Чеснівського Раківця(Гніздичненська сільська рада). У своїх заявах люди просили компетентні органи розібратися – від чого загинули бджоли. Хоча більшість заявників як ймовірну причину загибелі бджіл вказують на місцевих фермерів, які без попередження, серед білого дня обприскували поля інсектицидами та гербіцидами. Як розповів Богдан Табака, на основі колективних звернень пасічників про масову загибель бджіл у районі була створена спеціальна комісія у складі спеціалістів районного управління Держпродспоживслужби, Збаразької міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби, управління фітосанітарної безпеки ДПС, Збаразької РДА, управління агропромислового комплексу, яка впродовж декількох тижнів виїжджала на пасіки, де загинули бджоли, і складала комісійні акти обстеження. У цих документах зафіксовано факт загибелі бджіл і несанкціоноване внесення місцевими фермерами інсектицидів та гербіцидів.
На основі проведених лабораторних досліджень підмору бджіл, яку здійснювала Збаразька міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби, було встановлено, що бджоли загинули не від інфекційних та паразитарних захворювань. Дані дослідження були зроблені безкоштовно для усіх пасічників, які звернулися в Держпродспоживслужбу, і на основі цих аналізів пасічники тепер можуть звернутися до Збаразької районної державної лікарні ветеринарної медицини з приводу виготовлення паспорта на пасіку та із заявою до управління Держпродспоживслужби для внесення пасіки в держреєстр.
Комісія встановила, що усі обробки полів препаратами захисту рослин фермерами проводилися без попередження органів місцевого самоврядування, що є грубим порушенням законодавства. Фермер зобов’язаний повідомляти про час обробки, щоб сільський голова встиг повідомити пасічників, щоб вони не випускали у цей час бджіл із вуликів. Час обробки полів повинен відбуватися у нічний час. В середньому на Збаражчині на початку червня загинуло 50 % робочих бджіл, тобто тих бджіл, які збирають мед. В одних пасічників загинуло 30-40% бджіл, а в когось і 70%.

За словами Богдана Табаки, виїжджали до заявників і правоохоронці, які спілкувалися як із пасічниками, так із фермерами за фактом масової загибелі бджіл відкрите провадження, відомості про це внесено в ЄРДР, ведеться розслідування. І саме правоохоронці повинні встановити, від чого загинули бджоли, і назвати тих фермерів, які до цього причетні. – Свою роботу ми виконали і лабораторно встановили, що бджоли загинули не від паразитарних та інфекційних захворювань, далі справа за правоохоронцями. Але остаточно з’ясувати, від чого загинули бджоли можна лише провівши спеціальні аналізи у Києві, в спеціалізованому науковому інституті, де є сертифікована лабораторія. Відповідні контейнери із підмором бджіл та частиною стільника(рамки з вощиною) ми підготували кожному пасічнику, який до нас звертався, адже відвезти на експертизу кожен пасічник має особисто. Але багато пасічників відмовилися їхати до Києва через великі затрати на дорогу і сам аналіз. Необхідно, щоб подібна лабораторія була розміщена в Західній Україні, – переконаний Богдан Табака.

– Крім цього, кожен власник пасіки як стаціонарної так і пересувної зобов’язаний зареєструватися у сільській раді, щоб у разі необхідності сільський голова міг повідомити пасічників про час обприскування фермерами полів. А нині часто самі сільські голови не знають, скільки стаціонарних та виїзних пасік знаходиться у них на території. Також кожен власник пасіки повинен виробити ветеринарно-санітарний паспорт на свою пасіку. В цьому документі міститься уся інформація про епізоотичний стан пасіки. Щороку власники пасіки повинні обстежувати її на наявність інфекційних та паразитарних хвороб бджіл. Найнебезпечніші паразитарні хвороби, які загрожують бджолам на пасіці, це нозематоз та варроатоз.
Та головну причину масової загибелі бджіл у районі та Україні Богдан Табака вбачає у халатності та безкарності фермерів та агрохолдингів. Нібито закони є, але вони прописані не чітко. Відповідальність за порушення законодавства стосовно бджільництва несуть особи, які не повідомили органи місцевого самоврядування про застосування препаратів захисту рослин. Штрафи за ці порушення мізерні – 3-7, а з посадовців – 7-10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На 2018 рік один неоподатковуваний мінімум доходів громадян – це аж 17 гривень. Мінімальний штраф менше 200 гривень. – Закон має бути дієвішим, щоб порушників можна було оштрафувати одразу на місці, так само одразу змусити відшкодувати збитки бджолярам. Нині відшкодування матеріальної шкоди бджільництву відбувається на основі ст. 251, але по суті ця стаття не карає порушника за сам факт порушення – внесення отрутохімікатів. Постраждалим пасічникам радимо звернутися в рамках приватного звинувачення до суду, навіть без аналізів із Києва, на основі тих фактів, які зібрала наша комісія, склавши комісійні акти (загибель бджіл, неповідомлення про обприскування полів, проведення обприскування у денний час). Цього буде достатньо, щоб покарати недобросовісних фермерів та добитися відшкодування збитків, – закликає Богдан Табака.

Наталка ПАРОВА

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *