Американські волонтери зцілювали збаражан ділом і словом

Більше трьох сотень місцевих мешканців району скористались послугами американських стоматологів, які прибули до Збаража з благородною місією безкоштовно допомогти нашим землякам, зокрема учасникам АТО та членам їхніх сімей.
Впродовж шести днів наприкінці червня студенти та їхні наставники – професори університету Лома Лінда із штату Каліфорнія виконали майже 500 різноманітних процедур. Пацієнтів ретельно обстежували, ставили їм діагнози та давали поради щодо подальшого лікування чи догляду за зубами. Найбільш охоче відвідувачі погоджувалися на чистку зубів, також було чимало бажаючих полікувати чи навіть видалити хворий зуб. Спрощувало процес лікування те, що рентген-знімки фахівці робили одразу на місці, використовуючи зручний спеціальний апарат, схожий на великий пістолет, який легко утримати в одній руці. – Такий апарат нещодавно винайшли у нашому університеті, – каже організатор благодійної акції уродженка Збаража студентка другого курсу університету Лома Лінда пані Людмила. Свого прізвища наша землячка з певних причин назвати не захотіла. Лише повідомила, що навчалась у першій міській школі і своїм знанням з англійської мови завдячує своїй вчительці Ганні Пилипівні Добридень. Молодий медик фах стоматолога почала здобувати у Тернополі. А через кілька років, скориставшись студентською візою, поїхала до США, де навчалась на асистента стоматолога. Після цього вступила до університету Лома Лінда. Цей освітній заклад є одним з найпрестижніших у США і єдиний християнський університет. – Наш університет,- повідомила пані Людмила,- особливий тим, що заснували його християни – Адвентисти Сьомого Дня. Це сталося ще у 1910 році. Ініціатором була Елен Уайт. Як мені розповідали, вона обрала саме це місце через те, що мала видіння, у якому на нього їй вказав Ісус Христос. Хоча місце тут особливе, як у пустині. На відстані 100 кілометрів від Лос-Анджелеса. Спека іноді сягає 120 градусів за Фаренгейтом у тіні (48,8 градуса за Цельсієм). Уже з перших днів в університеті був стоматологічний факультет і ще медичний. Тепер багато різних. Загалом тут навчаються десь 3-4 тисячі студентів з різних куточків світу. Сюди беруть всіх, незважаючи на походження та віросповідання. Правда, конкурс дуже великий. До прикладу, на моєму курсі навчаються 104 студентів, яких відібрали з двох тисяч вступників. Тут вимоги дуже високі. Навчання дуже якісне. Тут і можливості для цього є. Ми маємо найновіші прилади, устаткування, препарати, усе, що є так званим «писком моди» у сучасній медицині. Наші професори та студенти постійно здійснюють поїздки у країни третього світу, допомагають усім, у кого нема доступу до кваліфікованої стоматологічної допомоги чи то через нестачу відповідних фахівців, чи грошей. Мені захотілось привезти волонтерів і до рідного міста. Цілий рік виношувала цю ідею, але ніяк не вдавалось добитись конкретної відповіді. Умовою поїздки була наявність у нашому місті церкви Адвентистів Сьомого Дня, адже волонтери мають потребу щодня відвідувати свою церкву. Коли довідалась,що така є, то половина справи уже була вирішена. Правда, коли їхали сюди, з нами трапилось ряд пригод. Не встигли на літак, який мав нас доправити з Чикаго до Фінляндії, довелося добиратися по двоє-троє різними маршрутами, через різні міста, але зустрілись усі в Києві. Кожен мав по важкому контейнеру з інструментами. Контейнери якимись шляхами їхали незалежно від нас, деякі губилися, а контейнер одного студента знайшовся аж наприкінці нашого перебування у Збаражі. Тому ми трохи збились з графіка. В організації акції чимало допоміг місцевий пастор Михайло Волосянко. Багато питань вирішувала і моя мама. За що я дуже вдячна їм. Радію, що ми змогли принести бодай якусь користь хоча б невеликій кількості земляків. Ніхто не рахував, скільки грошей міг би заробити за усе зроблене. В Штатах такі процедури цінуються дуже дорого. Лише за одну чистку усіх зубів там потрібно заплатити 1300 доларів. За видалений зуб – від 60 до 160 доларів залежно від складності. Були окремі непрості випадки, що потягнули б і на 400 доларів. Словом, ми робили, що могли, не чекаючи нічого взамін. Хоча, звичайно, приємно було чути слова вдячності. Багато було дуже задоволених. Траплялись і неприємні моменти – розчаровані були ті, які прибігли в останній момент, але ми уже не встигли нічого їм зробити.
Керували волонтерською групою професори Вінсент Чі та Стів Ченг. Вони пильно стежили за роботою 16 студентів та допомагали їм набувати необхідного досвіду. Доктор Ченг за походженням кореєць. Після закінчення навчання у вищій школі, починаючи з 1991-го року відвідав майже сотню країн – по 6-8 у рік. Бачив людей різних націй та вірувань. Але любить усіх. І пропагує Божі заповіді скрізь, куди їздить як цілитель душі і тіла. – Девіз нашої місії,– каже лікар, – «Ти ніколи не будеш таким щедрим, як Бог». Біблія каже, що краще дати, ніж отримати. Якщо хочеш допомогти людям, то тобі не потрібно мати багато грошей. Бог потурбується про те, щоб дати тобі цю можливість. Ми приїхали сюди за свої кошти, оплатили житло, студентам частину витрат компенсував університет.
– За словами професора, завдання їхньої місії – робити людей цілими – тобто лікувати не лише фізично, а й духовно. Показувати, що щасливим можна бути лише тоді, коли любиш ближнього і допомагаєш йому. Тому вони тут. Вони кажуть, що американці дуже релігійні. Америка була заснована на принципах свободи, віри, рівності, справедливості. В Америці немає великої корупції. Хоча визнають, що останнім часом американці стають більш егоїстичні.
Серед приїжджих волонтерів є вихідці з Пакистану, Кореї, Китаю, Південної Америки, разом з тим і з української Вінниці, російського Хабаровська. У кожного свій погляд на світ, свої враження від України, але усі зачаровані нашим чистим повітрям, природою. Адже у місті Лома Лінда, яке розміщене між горами, постійно висить пелена зі смогу.
Американські професори також поділились досвідом із місцевими стоматологами, а вся делегація відвідала з подарунками дитячі будинки у Тернополі.
Приємною була зустріч гостей із міським головою Романом Полікровським, який на знак вдячності за благодійну корисну справу вручив волонтерам подяку від Збаразької міської ради та на добру згадку про наше місто – буклетики.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *