Митці подарували «Дорогоцінності», що розширюють горизонти

6 липня, – завершальний день експонування виставки сучасного мистецтва «Дорогоцінності», що стала результатом Літньої програми мистецьких резиденцій на честь Назарія Войтовича, що була організована ГО Конгрес Активістів Культури у співпраці з ГО МЦР «Міст» та ГО «Родина Героїв Небесної сотні».
Програма мистецьких резиденцій тривала впродовж двох тижнів у рідному селі Героя Небесної сотні Назарія Войтовича Травневому. Шість митців, обраних за конкурсом, та запрошені гості створювали у нових майстернях Мистецької резиденції свої проекти, черпаючи натхнення від спілкування з місцевими мешканцями, споглядання чудових краєвидів, сповнених гармонії та життя.
Митці у нових для себе обставинах мали сприятливі умови для дослідження свіжих внутрішніх відчуттів, переосмислення власних поглядів та стереотипів. І за це вони дуже вдячні гостинним мешканцям села, які вразили їх своєю щирістю та щедрістю, теплом сердець. Також усі творчі люди, які приїхали до Травневого, висловлювали вдячність організатору проекту Людмилі Ничай, про що вони відверто зізнались на відкритті виставки їхніх робіт, що відбулась 15 червня у залі Національного заповідника «Замки Тернопілля». У фінальній виставці свої роботи – експериментальний абстрактний живопис представила Альона Кузнєцова, мозаїки – Анастасія Костенко, керамічні композиції – Лариса Федоренко, інсталяції – Каріна Василенко та відеоарт від Feelmproduction – Юлія та Павло Шпильові. На виставці також представлені проекти Олександри Павловської із дослідження історії Травневого «Пішаки», живопис Сергія Ковальова та результати експерименту Валерії Тарасенко.
– Дивлячись на вас, – звернувся до авторів батько Назарія Войтовича Юрій, – мені пригадалися колишні кобзарі, які ходили в народ і доносили до них мистецтво, високі істини. Я радий, що ви робите таку велику справу. Даний проект збирає митців різних жанрів – художників, керамістів, дизайнерів, режисерів. Своє бачення світу вони виражають з допомогою різних видів технік, збагачують один одного новим досвідом, а потім роз’їжджаються по домівках і поширюють його серед друзів та колег.
– Мистецька резиденція у Травневому, – додав під час відкриття виставки міський голова Роман Полікровський, – у цей складний час змушує нас звернути увагу на духовні речі. Під час майстер-класів, які ви проводите, вам вдається зосереджувати думки дітей на добрих речах, які виховують у них кращі душевні риси, ви даєте правильні орієнтири та показуєте молоді потрібні пріоритети і цим творите краще майбутнє. Ваша праця, ваше служіння роблять кращими усіх, кому пощастило бути залученим до вашої творчості. Нехай Бог щедро винагородить вас за ваші добрі справи.
Своїми враженнями поділились і митці. Київська професійна художниця Альона Кузнєцова у своїй мистецькій практиці звертається до тем кольору, присутності-відсутності образу, плинності часу. Перебування у Травневому дало їй відчуття розширення свідомості, висмикнуло із звичного шаблону сприйняття дійсності. Кожен з 10-ти днів зі своїми світанками і заходами сонця, настроями, погодою, враженнями від спілкування з людьми перетворені художницею у кольори та лінії. Свою роботу авторка назвала «Увертюра. Щоденник». Вона є частиною тривалого проекту «Механічний балет» ( за фільмом Фернана Леже з оркестром для механічних інструментів Джорджа Антейла, 1924 р.). Його можна буде побачити в Києві.
Еколог-дизайнер, арт-діяч, засновник воркшопу UpcyclingUA, дослідник підходів та змін використання матеріалів, створення динамічних скульптур у просторі з використанням природного середовища Анастасія Костенко створила «Хроніки Амбера» (за мотивами одноіменної книги Кліфорда Саймака, де описується поява світу з хаосу до порядку). Це проект створення мозаїки колажу взаємодії із Всесвітом. В основі задуму лежить думка про те, що спочатку був всеосяжний Хаос, потім з’явився Порядок. Баланс між хаосом та порядком і є наше життя. Вихід за межі бачення – найдорожчий дар. Ендемічність і різність – найголовніша Дорогоцінність. Мисткиня своїм творінням пояснює, що з кожного шматочка, звуку, подиху, слова, думки, погляду, зроненої фрази чи збитої філіжаночки з дитячого садочка, плиточки від пічки, яку раптово знайдено на звалищі, частинки кахелю з горища, обривку газети, фотографії, складається колаж мистецького духу, генетичний код людини, нації, людства загалом. Кожна тінь, кожне слово, кожен кадр, кожен колір, кожен звук – частина мозаїки, з якої складається основа нашого буття. Свої мозаїки, викладені у динамічну скульптуру, Анастасія виклала в окремі ящички, які можна розглядати зі всіх сторін. З різних боків вони виглядають по-різному та породжують різні фантазії та асоціації у дітей та дорослих.
Дуже актуальні теми взяла для своєї творчої роботи Каріна Василенко (Karina Sofit), яка працює у жанрі інсталяції та створення артоб’єктів. У її творчості актуальні питання гендерної дискримінації та самоідентифікації. У своїй інсталяції «Покоси» вона зібрала сіно з різних покосів у Травневому з допомогою місцевих мешканців та образно показала проблему регіону – масовий виїзд одного з членів родини за кордон, і як наслідок руйнування інституту сім’ї та передача деградованої моделі наступним поколінням. Ситуація «однобокого» виховання дітей та розірваних зв’язків між чоловіком та жінкою, матір’ю та дитиною так чи інакше торкається України в цілому. Втрачені сімейні цінності, пріоритети, розподіл ролей між батьками – невичерпне відкрите питання сучасних українців. У роботі мисткині коса – символ жіночності, образ центральної статичної фігури у сім’ї. Жінка-дружина. Жінка-матір. Основа основ. Привернув увагу відвідувачів виставки ще один цікавий об’єкт, створений Каріною. Собача будка, помальована на біло, з металевим червоним дахом . Знайшла її Каріна на звичайному сільському звалищі. Відремонтувала, дала нове життя, показавши цим, що українці – унікальний народ, який за свою історію переживав винищення, переселення, мор та асиміляцію, але залишився незнищенним. Бо на кожному новому місці з нічого створював свій новий гарний і затишний український дім.

Ірина СИСКО,

(Закінчення у наступному номері «Народного слова»)

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *