Збаразькі школи дали путівку в світ 78 випускникам

Під час цьогорічного свята випускників іменинниками почувалися 78 учнів трьох збаразьких шкіл. На урочистості з нагоди церемонії вручення атестатів про повну загальну середню освіту, які відбулись минулої суботи, 23 червня, на центральній площі міста зібрались вчорашні одинадцятикласники зі своїми наставниками, батьками, родичами та друзями. Навіть негода, що панувала із самого ранку, поливаючи дощем землю, затамувала подих та дозволила прорізатись сонячному промінню, щоб поблагословити у широкий світ юнь, на яку покладають надії не лише їхні батьки, а й усі збаражани, в тому числі місцева влада. Зі щемом у серці та гордістю за їхні успіхи вивели на майдан ім. І Франка своїх 42 вихованців класні керівники ЗОШ №1 Любов Бєлікова та Ірина Сарабун, 23-оє учнів ЗОШ №2 – класний керівник Наталія Тиньо, 13 випускників ЗОШ №3 ім. Тараса Михальського – їхній класний керівник Ірина Волошин.
Вітали молоду зміну і місцеві високопосадовці, які з вірою та надією дивляться на прекрасну українську юнь, що будуватиме свою країну, і наставники та батьки. Посеред виступів ведучі свята вдячним словом згадували перших вчителів сьогоднішніх випускників Лілію Світличну, Михайла Каліновського, Наталію Кравчук, Оксану Богатюк, а також із сумом вшановували Ганну Кулик, яка нещодавно відійшла у засвіти. Від імені вчителів привітав молодь директор ЗОШ №3 Олександр Середюк.
Вечір був багатий на усмішки, квіти та пісні. Чарівні музичні композиції, виконані від щирого серця, дарували випускники, учні та їхні батьки. Місцева талановита зірочка Настя Попельовська, випускниця ЗОШ №1 співала для вчителів та друзів «Роки золоті», а разом з матусею Наталією виконала пісню для найдорожчих «В нас найкращі в світі мами». Дякували вчителям і піснею, і словом. «Спасибі вам, рідненькі вчителі» виконували Олена Пазюк та Ірина Шуповал- учениці ЗОШ №3. Оленка також проспівала дуетом зі своєю мамою «А літа». Ансамбль випускниць ЗОШ №3 проспівали «Дитинство йде від нас кудись», а «Випускний» виконали випускники ЗОШ №2 Дмитро Нікіфоров та Аліна Дячина.
Дуже щире і зворушливе слово від випускників, сповнене вдячності наставникам та батькам, надії на щасливе майбутнє, мала Соломія Павлишин – випускниця ЗОШ №2 імені Івана Франка. Виступ дівчини не лише супроводжував політ білих голубів, а й сонячне підбадьорливе проміння, яке саме на ту мить раптово пробилося крізь густі темні хмари.
З батьківським благословенням зверталася до уже дорослих дітей мама випускника Тетяна Макух. Був того святкового вечора і традиційний запашний коровай – символ життя і достатку, і пригорщі цукерок та пшениці, якими батьки засіяли на щасливу долю своїх дорогих доньок та синів. А від молодших школярів випускники отримали в дарунок пісню Дарини Мацик «Чайки».
Документи про отримання повної загальної середньої освіти, грамоти та медалі вручали випускникам не лише директори шкіл, а й почесні гості святкового заходу зокрема міський голова Збаража Роман Полікровський. Найбільше медалей – три золоті та одну срібну – зібрали випускники першої міської школи, три золоті – у випускників другої одинадцяти річки. Найуспішніші учні поділились своїми планами на майбутнє та побажаннями. Ось що кажуть золоті медалісти ЗОШ №2
Володимир Студінський:
– Мрію стати програмістом, хоча захоплююся іноземними мовами. Побачу, як мені вдасться в майбутньому поєднати такі уподобання. А вчителям побажаю мати гарних учнів, щоб бути задоволеними своєю роботою. Школярам же порадив би вчитися, і бажано, починаючи з першого класу. Бо вкінці наздогнати згаяне буде дуже важко. Переконався на собі при здачі ЗНО.
Соломія Павлишин:
Я сьогодні щаслива, незважаючи на таку похмуру і сумну погоду. Наші усмішки осяяли нам шлях сюди, на цю площу. Усі труднощі і неприємності в житті ми маємо долати своїм оптимізмом і вірою в себе. Бо все залежить від нас.
Юлія Галіяш:
– Сьогодні не варто сумувати. Завершився певний етап нашого життя, тепер треба дивитись у майбутнє. З восьмого класу мрію стати медиком, можливо, психіатром. А школярам скажу, що нічого поганого в школі немає, цей період у своєму житті просто потрібно перетерпіти. Намагатись добре вчитись, щоб потім реалізувати свою мрію і стати щасливими та успішними в дорослому житті.

А золоті медалісти ЗОШ №1 кажуть так

Соломія Костенкова:
– Дуже мрію про творчу роботу. Надзвичайно вдячна нашим вчителям, класному керівнику Ірині Ярославівні Сарабун. Сумуватиму за нашим найдружнішим класом, у якому було 18 учнів і найкращі вчителі.

Анастасія Попельовська:
– Спершу потрібно стати людиною, а якщо говорити про майбутню професію, то бачу себе істориком-археологом. Хочу працювати в рідній країні, яку потрібно розбудовувати і вдосконалювати.
Вдячна нашим вчителям, яким хочу побажати терпіння та талановитих, амбіційних, витривалих учнів, якими б вони пишались в майбутньому.

Катерина Шокало:
– Мрію побачити світ, про щасливе майбутнє для себе, своєї родини та усіх земляків, українців. Хочу стати архітектором. Ця професія мені подобається тим, що дає можливість створювати, щось гарне залишати після себе. Проектуватиму красиві будинки, які милуватимуть око і своїм виглядом прикрашатимуть цей світ.

Срібна медалістка Галина Кривобедра:
-З нетерпінням чекаю того часу, коли переступлю поріг омріяного Львівського університету внутрішніх справ. Хочу стати слідчим. Хоча, якщо чесно, залюбки знову пішла б у перший клас. Шкільні роки були дуже щасливими – з чудовими однокласниками та хорошими вчителями, класним керівником Любов Юріївною Бєліковою. Найбільше мені подобались географія, історія, українська мова та література.

Ось з такими позитивними думками та мріями вступають у життя наші випускники. Нехай же їхні долі стеляться так плавно, невимушено красиво і граційно, як їхній прощальний вальс на центральній площі міста. Збараж завжди чекатиме рідних дітей і спостерігатиме за їхнім польотом очима батьків, вчителів та друзів.

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *