Українська мова – це те, що єднає і надихає

Щороку, 9 листопада, національне радіо знову об’єднає українців усього світу навколо рідного красивого слова. Писатимемо диктант національної єдності, який уже став гарною традицією. – Не так багато речей насправді зараз нас єднає, – переконана вчитель української мови та літератури Збаразької ЗОШ I-III ступенів №2 Надія Іванівна Копець, – ми, зазвичай, знаходимо більше причин для суперечок. А такий диктант дає привід пригадати, хто ми, яку маємо чудову барвисту мову. Дає привід пишатися нею і перевіряти, наскільки добре володіємо рідним словом.
Надія Іванівна – не лише одна з тих, хто охоче бере участь у написанні загальнонаціонального диктанту. Два роки тому вона потрапила до числа переможців і отримала в дарунок кілька книг. – Звичайно, я не вважаю це великим досягненням, – зізнається вчителька,- адже багато людей пишуть такий диктант, але не відсилають своєї праці до Києва. Тому важко судити. Мій диктант також не був бездоганним, бо замість трьох крапок я поставила крапку. Але моя невелика помилка, як написали мені організатори, зробила мою роботу унікальною, і не стала на заваді організаторам, щоб надіслати мені подаруночок із приємними словами. Це дуже запам’ятовується. Тоді з Тернопільської області було лише двоє переможців, окрім мене, ще бухгалтер із Тернопільобленерго. Загалом, ми практикуємо із учнями написання такого диктанту впродовж багатьох років. Кожного року 9 листопада діти, які мають бажання писати диктант, приносять до класів радіоприймачі і пишуть диктант, який їм диктує Олександр Авраменко. А роботи того ж дня відсилають до Києва. Одного року ми з іншими вчителями вирішили приєднатись до наших учнів і вислали свої диктанти також. Саме тоді я потрапила до числа майже переможців. Бо одна помилка, вважаю, це не абсолютна перемога. Загалом Авраменко дає непрості завдання, є багато моментів, які можна трактувати двояко. Потрібно бути дуже уважним і добре прислухатись до інтонації диктора.
Минулого року до Києва для перевірки надіслали свої написані диктанти 28 999 учасників загальнонаціонального диктанту. З них жодної помилки не зробили лише 123.
Цьогоріч диктант транслюватимуть у студії UA: Українське радіо на Хрещатику, 26. Телеверсію наживо забезпечуватиме знімальна група Суспільного мовлення, частина якої мовитиме із студії програми «Радіодень», частина в аудиторії Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Стрім телеверсії також відбуватиметься на сторінках Суспільного мовлення у Facebook. Початок диктанту об 11.00.Спершу буде вступна частина, а диктант почнеться об 11.30.
Основна київська локація написання диктанту – аудиторія ім. Михайла Максимовича, розташована у Червоному корпусі Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Там писатимуть диктант представники медіа, мистецтва та інших галузей. Долучаться до проекту і регіони. Локації для написання диктанту облаштують у навчальних закладах по всій країні. Взяти участь у радіодиктанті зможе кожен охочий у будь-якому куточку світу. Достатньо лише мати під рукою аркуш паперу і ручку. Офіційне гасло цьогорічного диктанту – #пишеморазом. Воно підкреслює основну мету диктанту – єднання українців навколо мови.
11 листопада текст радіодиктанту буде оприлюднений на сайті UA: Українське радіо, отож усі охочі зможуть перевірити свої знання.
За словами Надії Копець, старші школярі не лише люблять писати диктант у День української писемності і мови, а й розгадувати усілякі мовні загадки, ребуси, складати оповіданнячка із газетних заголовків. – Ми також практикуємо організовувати алею грамотності, – додає вчителька, – розвішуємо на ній поетичну сушку з різними віршиками. Усе це присвячуємо дням української мови. Діти також дуже люблять конкурс ім. Петра Яцика.
У День української писемності та мови, окрім проведення диктанту, також стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика, який проводиться у чотири етапи за підтримки Міністерства освіти та науки України і Ліги українських меценатів. Щороку кількість учасників становить понад 5 млн із 20 країн світу. За словами методиста райметодкабінету Ірини Муравки, збаразькі школярі завжди беруть активну участь у цьому конкурсі і здобувають перемоги на районному та обласному етапах. Цьогоріч цей конкурс проводитиметься 19-ий раз.
9 листопада встановлено Днем української писемності і мови не випадково. Саме цього дня вшановують преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше – висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці XI – на початку XII ст. Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі.
Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образами преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вчитися. І що головне – вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього велика, бо хто вчиться змолоду – не знає на старість голоду».

Ірина СИСКО

Поширити статтю:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *